Архів категорії: Цивільний захист

ОБОВ’ЯЗКИ ДОРОСЛИХ ЩОДО БЕЗПЕКИ І ЗАХИСТУ ДІТЕЙ ТА ВИХОВАННЯ У НИХ НАВИЧОК ПОВЕДІНКИ В ЕКСТРЕМАЛЬНИХ УМОВАХ

План

  1. Підготовка населення до захисту дітей.
  2. Дії дорослих і батьків при загрозі виникнення надзвичайної ситуації.
  3. Обов’язки дорослого населення щодо захисту дітей у надзвичайних ситуаціях.

Захист дітей від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного, природного і воєнного характеру є найгуманнішим і шляхетним обов’язком усього дорослого населення й у першу чергу кожної матері та кожного батька, будь-якого працівника дитячого дошкільного і шкільного закладу. Для виконання цього обов’язку необхідно, щоб усе доросле населення було підготовлено до захисту дітей:

  • знало способи і засоби захисту дітей у НС;
    • уміло будувало найпростіші укриття, щоб укрити в них дітей у випадку відсутності інших, більш надійних захисних споруд;
    • знало правила розміщення і поводження дітей у захисних спорудах і укриттях;
    • могло підготувати дітей до евакуації в заміську зону;
    • навчало дітей користуватися засобами індивідуального захисту і виготовляти для них найпростіші такі засоби;
    • знало особливості захисту дітей при надзвичайних ситуаціях та діях за сигналами оповіщення цивільної оборони й в осередках ураження (зонах зараження).

Питання захисту від наслідків надзвичайних ситуацій вивчають у школі, а також в оздоровчих таборах. Обов’язок батьків – поцікавитися, чому їхні діти навчилися з даних питань; навіть проста батьківська цікавість про те, що їх діти вивчають з цивільного захисту та порада в цій справі принесуть велику користь.

Особливо велика роль батьків, а також керівників і працівників дитячих закладів у забезпеченні захисту дітей при загрозі виникнення й в умовах безпосереднього виникнення надзвичайної ситуації та її факторів ураження.

Почувши попередження про загрозу виникнення надзвичайної ситуації, в інтересах захисту дітей необхідно:

  • з’ясувати всі питання, які пов’язані з укриттям дітей у захисних спорудах;
  • придбати для дітей засоби індивідуального захисту органів дихання і медичні засоби захисту;
  • виготовити найпростіші засоби захисту органів дихання дітей і підготувати їх повсякденний одяг у якості засобів захисту від радіоактивних та отруйних речовин і бактеріальних засобів;
  • потренувати дітей у користуванні засобами індивідуального захисту та у перебуванні в них;
  • підготувати все для можливої евакуації дітей або перебування їх тривалий час у захисних спорудах;
  • ознайомити дітей старшого віку із сигналами оповіщення цивільної оборони та діями за цими сигналами.

Обов’язки дорослого населення щодо захисту дітей у надзвичайних ситуаціях:

  • роз’яснювати порядок укриття дітей у захисних спорудах, забезпечувати засобами індивідуального захисту;
  • підготувати все необхідне для евакуації дітей або перебування їх тривалий час в захисних спорудах;
  • постійно контролювати правильність застосування дітьми засобів захисту;
  • пам’ятати, що із АІ-2 ( або більш сучасний його аналог), крім знеболюючих засобів і радіозахисного засобу № 2, дітям віком до 3 років на один прийом дають 1/4 таблетки, а дітям віком від 8 до 15 років – половину дози дорослих ( ½ таблетки);
  • посадку дітей на транспортні засоби проводити у першу чергу;
  • при відсутності захисних споруд будувати найпростіші укриття і розміщувати там дітей та жінок з дітьми у першу чергу;
  • при отриманні сигналу про ту чи іншу надзвичайну ситуацію діяти тільки згідно з рекомендаціями управління (відділу) з питань надзвичайних ситуацій області (району, міста) і штабу ЦЗ та з НС об’єкту;
  • перебуваючи разом з дітьми, зберігати спокій та бути терплячими до них;
  • при перебуванні в осередку радіоактивного або хімічного ураження дотримуватися встановлених правил поведінки і слідкувати, щоб їх виконували діти;
  • якщо отруйні речовини потрапили на відкриті ділянки тіла або одяг дітей – якнайшвидше обробити заражені місця дегазуючим розчином з індивідуального протихімічного пакету ІПП8;
  • після виходу із зараженої місцевості провести часткову, а пізніше і повну санітарну обробку;
  • при несподіваній хворобі дитини надати їй першу допомогу, негайно сповістити лікувальний заклад та при необхідності вжити заходи для її ізоляції;
  • в умовах надзвичайних ситуацій заборонити дітям відлучатись з дому, їсти сирі та немиті овочі, необроблені продукти харчування;
  • кожному із батьків уміти надавати само- і взаємодопомогу при ураженнях внаслідок надзвичайних ситуацій;
  • знати сигнали оповіщення ЦЗ і порядок дій за цими сигналами при аваріях, катастрофах та стихійному лиху;
  • стежити за виконанням дітьми правил особистої та радіаційної гігієни.

Батьки повинні домовитись з сусідами, у разі необхідності, про взаємодопомогу та догляд за дітьми у НС.

В період ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій дорослі в присутності дітей повинні проявляти спокій і стриманість, не вести розмови, які можуть викликати у них страх, а проявляти умілі і спокійні, без страху і паніки дії, що позитивно будуть впливати на дітей. Відомо, що поряд із сміливою людиною дитина почуває себе впевнено і спокійно.

Батьки, керівники дошкільних і шкільних закладів повинні пам’ятати, що від їх правильних дій і поведінки залежить життя та здоров’я наших дітей як у повсякденному житті, так і в умовах надзвичайних ситуацій

ЗАХИСТ ПРОДУКЦІЇ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА І ВОДИ

План.

  1. Захист продуктів харчування у домашніх умовах.
  2. Захист продуктів харчування в умовах сільської місцевості.
  3. Захист води від радіоактивних речовин.

Захист продуктів від радіоактивних і отруйних речовин, бактеріальних засобів обумовлюється тим, що із зараженими продуктами та водою радіоактивні отруйні речовини і бактеріальні засоби можуть потрапити в організм людини і викликати небезпечні захворювання та ураження.

Найбільшу небезпеку викликає попадання радіоактивних речовин у середину організму із зараженою їжею і водою.

Отруйні речовини викликають небезпеку при зараженні незахищеного продовольства, води, фуражу у всіх варіантах їх застосування – крапельному, рідкому, твердому (у вигляді аерозолю, туману, диму) і в газоподібному (пароподібному) стані.

Слід підкреслити, що глибина проникнення отруйних речовин у продуктах харчування, особливо сипучі, в декілька разів більша, ніж у таропакувальні матеріали, при цьому в твердих жирах, вершковому маслі, комбіжирі, маргарині вона поступово збільшується. У рослинних оліях краплі отруйних речовин і аерозолі розчиняються і можуть розповсюджуватись на всю масу.

Пари отруйних речовин легко проникають з повітрям через нещільності приміщень, негерметичну тару та упаковку і концентруються: в борошні, крупі, картоплі, овочах – у зовнішньому шарі; в хлібі – головним чином у шкуринці; в солі, цукровому піску – в більш глибинних шарах; у м’ясі вони заражають у першу чергу ділянки, покриті жиром.

Продовольство, яке знаходиться в осередку бактеріологічного ураження, при збереженні на відкритих майданчиках і в негерметичних приміщеннях, перш за все незатарене чи не герметично упаковане, підлягає небезпеці зараження збудниками інфекційних захворювань. Треба мати на увазі, що бактеріальні рецептури тривалий час зберігають свої вражаючі властивості, особливо при низьких температурах і в похмуру погоду. Вони можуть виживати на внутрішніх поверхнях приміщень і тари, а також у різних харчових продуктах, де мікроорганізми активно розмножуються.

У домашніх умовах основним способом захисту продуктів харчування запасів води від зараження є герметизація квартир, будинків, комор, збереження продуктів у герметичній тарі чи упаковці із захисних матеріалів.

Сипучі продукти (борошно, цукор, крупа, макарони) доцільно тримати в пакетах із щільного паперу, поліетиленових мішках, які укладають у коробки, ящики обкладені з середини картоном, плівкою чи іншими аналогічними матеріалами.

М’ясо, масло, ковбасу, рибу можна зберігати від зараження в домашніх холодильниках. Для більшої надійності їх укладають у поліетиленові пакети, а масло вершкове, маргарин, жири – в скляні чи металеві банки, які щільно закриваються кришками.

Овочі слід зберігати в дерев’яних чи фанерних ящиках, вистелених у середині папером, целофаном, поліетиленовою плівкою, пергаментом чи клейонкою, а зовні укритих брезентом чи іншою щільною тканиною.

Необхідно підкреслити, що всі види продуктів, які знаходяться в металевих чи скляних консервних банках, а

також у герметично закритому посуді, зараженню, в тому числі отруйними і бактеріальними засобами, не піддаються. У випадку необхідності така тара швидко обеззаражується.

Більш складним є захист продуктів харчування в умовах сільської місцевості, де в індивідуальному користуванні знаходяться значно більші запаси, ніж у містах.

Уданих умовах картоплю, капусту, моркву та інші овочі, м’ясні та молочні продукти треба ховати в підготовлені погреби, комори і хліви. Зерно, борошно та інші сипучі продукти доцільно зберігати не в мішках, а в скринях чи ящиках з щільними кришками.

Приміщення, де зберігають продукти харчування, надійно герметизують.

У містах і населених пунктах, де є системи водопостачання, вода призначена для пиття, очищується й обеззаражується в спеціальних очисних спорудах, які знаходяться на водонапірних станціях. Подача води відбувається по системах труб з водопровідною арматурою, яка дозволяє забезпечити надійну герметизацію. Зараження води можливе лише при безпосередньому руйнуванні труб чи очисних споруд.

Для захисту води у колодязі (криниці): збудуйте навіс або будку із щільно підігнаних дощок, шахту колодязя закрийте герметичною кришкою; навколо колодязя влаштуйте «глиняний замок» шириною 1,5-2см і глибиною 0,5 м. Глину втрамбуйте з ухилом 1-2°. На глину насипається шар піску, гравію або землі. Глиняний «замок» захищає від попадання заражених стічних та ґрунтових вод.

Для захисту води в домашніх умовах рекомендується використовувати термоси, графини, відра і навіть ванни.

Весь посуд повинен закриватись щільними кришками, а відра і ванни накриваються зверху клейонкою,  поліетиленовими чи іншими матеріалами із плівок.

Запаси води слід створювати із розрахунку, що на кожну людину на добу тільки на приготування їжі потрібно від 3 до 5 л води, а в цілому – 10 л води.

ДІЇ ПРИ ОБЕЗЗАРАЖЕННІ ТЕРИТОРІЇ, РОБОЧОГО МІСЦЯ, КВАРТИРИ, ОДЯГУ

План.

  1. Дезактивація.
    1. Дегазація.
    1. Дезинфекція.

Всі роботи із знезаражування техніки, одягу, взуття, індивідуальних засобів захисту та санітарної обробки людей називаються спеціальною обробкою.

В залежності від виду зараження (РР, ОР та БЗ) знезаражування різних об’єктів відповідно називають дезактивацією, дегазацією, дезинфекцією. Знезаражування поверхні тіла людини незалежно від виду заражень називають санітарною обробкою.

Дезактивація – це вилучення радіоактивних речовин з поверхонь різних заражених об’єктів, а також очистка від РР води, харчових продуктів та фуражу. У будь-яких випадках метою дезактивації є доведення радіоактивного забруднення до допустимих величин. Дезактивація здійснюється механічним способом. При механічному способі радіоактивні речовини вилучаються із заражених поверхонь шляхом змивання водою, чищення щітками (віниками), а також витрушуванням, висмоктуванням пилососом або ж зрізанням зараженого шару.

Дегазація – це нейтралізація ОР або вилучення їх із зараженої поверхні; дегазація здійснюється хімічним, фізичним, механічним та змішаним способами.

Хімічний спосіб дегазації полягає в переведенні ОР в неотруйні продукти за допомогою хімічної реакції.

Фізичний спосіб – в руйнуванні ОР високою температурою, у вивітрюванні ОР із зараженої поверхні або ж змиванні їх за допомогою палива або органічних розчинників.

Механічний спосіб полягає у вилученні зрізанням зараженого шару землі, снігу, фуражу, продуктів харчування.

Змішаний спосіб дегазації полягає в поєднанні вищенаведених способів.

Дезинфекція – знищення збудників інфекційних захворювань при руйнуванні токсинів у зовнішньому середовищі.

Дезинфекція в широкому розумінні поділяється на: дезинфекцію

– знищення мікробів та токсинів і дезинсекцію – знищення комах (вошей, бліх та інших переносників інфекційних захворювань), дератизацію – знищення заражених гризунів.

Дезинфекція здійснюється хімічним, фізичним, фізико-хімічним та механічним способами.

Хімічний метод полягає у знищенні мікробів та токсинів хімічними (дезинфікуючими) препаратами.

Фізичний спосіб – знищення високими температурами.

Фізико-хімічний    –    поєднання   високої   температури   з    парами    формаліну    в спеціальній камері.

Механічний – відловлювання гризунів пастками та мишоловками з подальшим знищенням.

У відповідності до викладеного спеціальна обробка вміщує:

  • санітарну обробку особового складу;
  • дезактивацію, дегазацію та дезинфекцію техніки, обладнання, одягу, засобів індивідуального захисту.

В залежності від обставин, наявності часу та засобів спецобробка може виконуватися частково або ж у повному обсязі.

Часткова спецобробка поєднує часткову санітарну обробку особового складу з частковою дезактивацією, дегазацією та дезинфекцією техніки і обладнання. Таку обробку організовує керівник виробництва чи командир формувань ЦЗ без зупинки виконання ними поставленого завдання. Вона проводиться відразу після зараження ОР та БЗ, а підчас зараження РР упродовж 1-ї години безпосередньо в зоні зараження й проводиться (повторюється) після виходу з цієї зони.

Часткова санітарна обробка полягає:

  • у вилученні радіоактивних речовин з відкритих ділянок тіла, одягу, засобів захисту, окрім того – витрушування або збирання пилососом;
  • у знезаражуванні (вилученні ОР та БЗ) на відкритих ділянках тіла, окремих ділянках одягу та засобів індивідуального захисту з використанням протихімічного пакета ІПП-8.

Під час проведення часткової санобробки в зоні радіоактивного зараження засоби індивідуального захисту не знімають. Спочатку треба протерти, змести та струсити заражені засоби захисту, а також вилучити РР з відкритих ділянок тіла.

МЕДИЧНІ ЗАСОБИ ІНДИВІДУАЛЬНОГО ЗАХИСТУ

План

  1. Аптечка індивідуальна АІ-2.
  2. Індивідуальний протихімічний пакет (ІПП-8).
  3. Пакет перев’язувальний індивідуальний (ППІ).

Медичні засоби індивідуального захисту призначені для профілактики та надання медичної допомоги населенню, потерпілому в надзвичайних ситуаціях.

До них належать: радіопротектори, антидоти, протибактеріальні засоби та засоби частково санітарного оброблення.

До табельних медичних засобів індивідуального захисту належать:

  • аптечка індивідуальна АІ-2;
  • індивідуальний протихімічний пакет (ІПП-8, ІПП-10, ІПП-11);
  • пакет перев’ язувальний медичний індивідуальний;
  • профілактичний антидот (П-10М).

Аптечка індивідуальна АІ-2 призначена для попередження або зниження уражаючої дії різноманітних факторів надзвичайної ситуації, а також для надання першої медичної допомоги. Лікарські засоби, які є в аптечці, застосовуються у разі поранень, опіків, отруєнь фосфорорганічними отруйними речовинами, радіаційних уражень і для попередження інфекційних захворювань. АІ-2 являє собою пластмасовий футляр зі шприц-тюбиком та пеналом з препаратами. До складу аптечки входять наступні лікарські засоби:

гніздо № 1 – шприц-тюбик з 1 мл 2% розчину промедолу (знеболювач), який використовують як знеболювальний засіб для запобігання шоку від болю при травмах та опіках.

гніздо № 2 – пенал червоного кольору – антидот ФОС – тарен, застосовують одну таблетку за сигналом цивільної оборони. При наростанні ознак отруєння застосовують ще одну таблетку.

гніздо № 3 – великий пенал без забарвлення – протибактеріальний засіб № 2 – сульфадиметоксин. Приймають при шлунково-кишкових розладах, що виникають при опроміненні, у першу добу 7 таблеток на одне приймання, у наступні дві доби – по 4 таблетки на 1 приймання.

гніздо № 4 – два пенали рожевого кольору – радіозахисний засіб № 1.

У кожному пеналі по 6 таблеток цистаміну. Приймають за 30–40 хв. до можливого опромінення одночасно 6 таблеток на одне приймання, а при продовженні опромінення через 4 – 6 годин – ще 6 таблеток.

гніздо № 5 – два пенали без забарвлення з квадратними корпусами. Це протибактеріальний засіб № 2 – антибіотик широкого спектра дії по 5 таблеток у кожному пеналі. Рекомендується приймати вміст одного пенала при бактеріальному зараженні або його загрозі (як засіб екстреної неспецифічної профілактики), а також для профілактики ранової та опікової інфекції.

гніздо № 6 – пенал білого кольору. Радіозахисний засіб № 2 – калій йодистий.

Приймають по одній таблетці при загрозі потрапляння радіоактивного йоду в організм. гніздо № 7 – пенал синього кольору. Містить етапіразин. Приймають по одній

таблетці відразу після опромінення для запобігання або ослаблення первинної реакції на опромінення, а також при травмах голови за наявності нудоти та блювання.

Індивідуальний протихімічний пакет (ІПП-8). Призначений для часткового санітарного оброблення та дегазації відкритих ділянок шкіри та одягу, що прилягає до них, при потраплянні на них хімічно небезпечних речовин (ОР) у краплиннорідинному та туманоподібному стані, а також бактеріальних засобів. Пакет містить флакон з універсальним дегазатором отруйних речовин, до нього додаються чотири ватно-марлеві тампони.

У зв’язку зі швидким всмоктуванням ФОС та деяких інших отруйних речовин і небезпечних хімічних речовин необхідно максимально скоротити час початку оброблення (бажано не пізніше ніж через 5 хвилин).

Пакет перев’язувальний індивідуальний (ППІ) застосовується для перев’язування ран, опіків, а також для зупинення деяких видів кровотечі. Це стерильний бинт із двома ватно-марлевими подушечками (одна фіксована на кінці бинта, інша – пересувна), які герметично упаковані.

Застосування медичних засобів індивідуального захисту в комплексі з іншими засобами захисту населення дозволяє уникнути або значно зменшити кількість втрат серед населення.

ПРАВИЛА ПОВЕДІНКИ У ЗОНАХ РАДІОАКТИВНОГО ЗАБРУДНЕННЯ

План.

  1. Заходи щодо захисту населення на радіоактивно забрудненій території.
  2. Проведення дезактивації внутрішніх і зовнішніх поверхонь.

Якщо обставини змушують населення тимчасово залишитися на забрудненій території, то необхідно:

  • якнайшвидше провести роботи щодо герметизації житлових приміщень: затулити вікна щільною тканиною; замазати шпарини та отвори; щільно зачинити двері; якщо виявлені підвищені рівні радіації – здійснити дезактивацію;
    • при отримані відповідної інформації здійснити йодну профілактику;
    • відкриті продукти харчування та воду помістити у щільно закриту тару, поліетиленові мішки, щільний папір, клейонку; м’ясні та рибні продукти слід зберігати у домашніх холодильниках, воду – в термосах, графинах, бідонах. За умови такого способу зберігання продукти харчування можна використовувати після обмивання тари теплою водою;
    • не виходити із приміщень без нагальної необхідності, час перебування на вулиці максимально обмежити;
  • під час перебування на вулиці використовувати засоби індивідуального захисту (далі – ЗІЗ) – респіратори, плащі, накидки, головні убори, рукавички, чоботи;
    • на забрудненій території не можна роздягатися, сідати на землю, палити тощо;
    • їжу слід вживати тільки у закритих приміщеннях, попередньо старанно вимити руки та прополоскати ротову порожнину 0,5% розчином питної соди;
    • харчування у польових умовах потрібно проводити тільки у захищених від вітру та пилу місцях, воду та продукти харчування підвозити у посуді, який герметично закривається;
  • не вживати харчові продукти та воду, якщо вони не пройшли дозиметричного контролю.

Обсяг захисних заходів залежить від рівня радіації.

Оцінку радіаційного стану в будинку (квартирі, на дачі, садовій ділянці) можна провести за допомогою побутових приладів – радіометрів “Прип’ять”, “Десна”, “Сосна”, індикатора гамма-випромінювання “Белла”. Для цього необхідно заміряти рівень радіації у декількох місцях, розташовуючи прилад на висоті 1 м від підлоги (поверхні землі). У разі виявлення у будинку, на подвір’ї, присадибній ділянці місць, де рівень радіації перевищує природний фон (15-18 мкР/год.), необхідно провести дезактивацію забруднених приміщень, ділянок.

Дезактивація внутрішніх поверхонь включає обмітання стелі, стін приміщень, меблів вологою щіткою, віником або ганчіркою на довгій палиці. М’які меблі, килими, доріжки – обробляються пилососом, потім вологими ганчірками, ретельно промиваються столовий та кухонний посуд. Під час проведення дезактивації вкрай необхідно використо- вувати засоби захисту органів дихання.

Дезактивацію   зовнішніх    поверхонь    можна    проводити    за допомогою струменя води під тиском. При цьому слід щільно зачинити двері, вікна, квартирки, щоб вода не потрапила всередину приміщення. Не зайвим буде промивання струменем води огорож, парканів, доріжок, садових дерев та чагарників. Можна зорати присадибну ділянку (город) та внести мінеральні добрива (азотні) з розрахунку 0,3 – 0-5 кг/м2. Щоб уникнути ураження шкіри під час виконання цих робіт, слід використовувати плащ з капюшоном (комбінезон), гумові рукавички, чоботи та застосовувати засоби захисту органів дихання. Після роботи слід старанно вимитися теплою водою з милом.

По закінченні дезактивації потрібно провести дозиметричний контроль. Якщо рівень радіації залишився вищим за допустимі норми, то дезактивацію слід повторити. Перед входом у приміщення верхній одяг витрусити та почистити вологою щіткою. Взуття очистити вологим віником або обмити водою. Підошви витерти об вологу підстилку біля входу до приміщення.

Забороняється купатися у відкритих водоймищах до перевірки рівня їх радіоактивного забруднення, збирати у лісі гриби, ягоди, полювати та рибалити у місцевих водоймах тощо.

ОПОВІЩЕННЯ ТА ІНФОРМУВАННЯ НАСЕЛЕННЯ ПРО ЗАГРОЗУ ТА ВИНИКНЕННЯ НС

План.

  1. Подача сигналу «Увага, всім!».
    1. Дії населення при тій чи іншій надзвичайній ситуації.

В разі загрози або виникнення НС створені регіональні (внутрішньо обласні) системи з централізованого оперативного оповіщення та інформування населення.

Залежно від характеру НС і заходів, які належить невідкладно вжити, оповіщення та інформування населення здійснюється цілодобово оперативним черговим пункту управління начальника цивільного захисту (далі – ЦЗ) відповідного регіону.

В населених пунктах, де відсутнє вищезазначене цілодобове чергування, їх функції з оповіщення в разі виникнення НС покладено на чергових відповідних органів внутрішніх справ.

З метою оповіщення населення дистанційно включаються електросирени, мережі радіомовлення всіх діапазонів частот та видів модуляції і телебачення незалежно від форм власності.

Передумовою одержання населенням сигналу оповіщення чи термінової інформації від територіальних органів управління ЦЗ є подача на початку повідомлення про подію, що сталася, уривчастого звуку електросирени (наявної на відповідній території, а також у запису мережею радіомовлення).

    Це звучання   означає:    “Увага,    всім!”,    що    привертає   увагу населення до абонентських радіоточок, радіо і телеприймачів.

Тексти і звернення до населення озвучують на державній мові і мові, якою розмовляє більшість населення в регіоні.

Крім централізованого оповіщення та інформування населення про загрозу або виникнення НС існують і локальні та спеціальні системи

оповіщення. Так, на трасі транспортування аміаку акціонерного товариства відкритого типу “Трансаміак” Тольятті – Одеса, уздовж магістральних і відвідних трубопроводів транспортування газу та нафти за рахунок їх власників створені спеціальні системи оповіщення населення, яке знаходиться в зоні можливого ураження. Ці системи підключені до відповідних регіональних систем централізованого оповіщення.

На радіаційних, хімічних і вибухонебезпечних підприємствах додатково створені локальні системи виявлення загрози виникнення НС та оповіщення населення, що проживає в зонах можливого ураження.

На випадок НС безпосередньо на потенційно небезпечних об’єктах за рахунок цих об’єктів, незалежно від форм власності і господарювання, створюються локальні або об’єктові системи оповіщення про загрозу чи виникнення НС, в першу чергу дитячих, навчальних, медичних закладів, що знаходяться в межах зони можливого ураження, організацій і населення. Ці системи можуть також включатися в регіональну систему оповіщення.

Оповіщення та інформування населення здійснюється і пересувними пунктами оповіщення, автомобілями (обладнаними гучномовцями) Міністерства внутрішніх справ (далі – МВС) та через подвірний обхід представниками ДСНС, МВС і місцевих органів виконавчої влади.

Дії при отриманні сигналу про радіаційну небезпеку

У разі аварії на атомній електростанції (далі – АЕС) негайно проводиться оповіщення населення всіма доступними засобами оповіщення про подію, яка сталася на АЕС, перелік населених пунктів, на які розповсюджується дія уражальних чинників і чіткі рекомендації населенню щодо його дій і поводження.

З одержанням повідомлення про радіаційну небезпеку слід негайно зачинитися у будинку або сховатися у захисній споруді.

Уникати паніки. Слухати подальші повідомлення органів місцевої влади. По можливості негайно залишити зону радіоактивного забруднення.

Дії при оголошенні хімічної небезпеки

При оголошенні небезпечного стану:

  • cирени і переривчасті гудки підприємств – це сигнал “Увага всім”;
  • негайно ввімкніть приймач радіотрансляційної мережі або телевізор;
  • уважно слухайте подальшу інформацію про надзвичайну ситуацію та порядок
  • уникайте паніки;
  • виконайте заходи щодо зменшення проникнення отруйних речовин в квартиру (будинок): щільно закрийте вікна та двері, заклейте щілини;
    • підготуйте запас питної води: наберіть воду у герметичні ємності, підготуйте найпростіші засоби санітарної обробки (мильний розчин для обробки рук);
    • дізнайтеся у місцевих органів влади про місце збору мешканців для евакуації та уточніть час її початку. Підготуйтеся: упакуйте у герметичні пакети та складіть у валізу документи, цінності та гроші, предмети першої необхідності, ліки, мінімум білизни та одягу, запас консервованих продуктів на 2-3 доби.

Дії при виникненні землетрусу

Почувши звуки сирен і гудків, включити радіоточку, радіо- і телевізійні приймачі. Прослухавши повідомлення штабу цивільної оборони, приступіть до виконання даних вам рекомендацій. Вимкніть нагрівальні прилади, загасіть вогонь у печі, одягніть дітей, візьміть перев’язувальні засоби, документи, необхідні речі, запас продуктів і води, вимкніть освітлення і йдіть на вулицю. Виходьте на вільне місце подалі від будівель і споруд. Пам’ятайте, що при руйнуванні будинків уламки розлітаються на відстань не менш як 2/3 висоти будівлі. Строго дотримуйтесь вимог і вказівок представників цивільної оборони. Їх виконання збереже ваше здоров’я.

Дії при виникненні повені

Почувши звуки сирен і гудків, ввімкніть радіоточку, радіо- і телевізійні приймачі. Прослухавши повідомлення відділу з питань НС та ЦЗН міста (району), переходьте до виконання наданих вам рекомендацій. Вимкніть нагрівальні пристрої, загасіть вогонь у печі, одягніть дітей, візьміть документи, найбільш цінні речі і гроші, запас продуктів і води (загальна вага речей на одну людину не повинна перевищувати 50 кг). З підходом автотранспорту для забезпечення евакуації, або з відбуттям на збірний евакуаційний пункт у самостійному порядку – у квартирі відключіть газ, воду, електроприлади тощо, візьміть речі, зачиніть квартиру (дім), здайте ключі в ЖКВ або їх представникам і йдіть до місця посадки. Строго дотримуйтесь вимог і вказівок представників цивільної оборони. Їх виконання збереже ваше здоров’я.

ПРО ПРАВИЛА БЕЗПЕЧНОГО КОРИСТУВАННЯ ПОБУТОВИМИ ЕЛЕКТРОПРИЛАДАМИ

maxresdefault1

Однією з найпоширеніших причин виникнення пожеж є коротке замикання електропроводки та порушення правил пожежної безпеки при влаштуванні і експлуатації електромереж і нагрівальних електропобутових приладів.
Щоб не виникло займання, необхідно знати і виконувати правила безпечного користування побутовими електроприладами.

Правила безпечного користування електроприладами:

  • перед вмиканням електроприладу переконайся у тому, що провід, вилка і розетка не пошкоджені;
  • вмикайте і вимикайте електроприлади лише тримаючись за вилку, ніколи не тягніть за провід;
  • не вмикайте одночасно в одну розетку велику кількість електроприладів. Від перегрівання проводів та перенавантаження електромережі може виникнути коротке замикання з подальшим горінням;
  • не ставте поблизу електроприладів легкозаймисті речовини;
  • розміщуйте обігрівальні електроприлади на віддалі не менше ніж 50 см від предметів, що можуть загорітися;
  • не залишайте електроприлади без нагляду;
  • після закінчення роботи вимкніть електроприлад;
  • праски та інші електронагрівальні прилади ставте на вогнетривкі керамічні, металеві, кам’яні підставки;
  • не експлуатуйте несправну електромережу у ваших оселях.

ПАМ’ЯТАЙТЕ! Користуватися несправними електроприладами забороняється, бо під час роботи вони можуть загорітися.
Ознаками несправності електроприладів є:

  • невластивий для роботи даного електроприладу шум, гудіння;
  • запах паленої пластмаси або гуми;
  • іскріння в електроприладі.
IMG-214fc8b7023af1832112cf2aaab021db-V
IMG-d522774b4c8193610c695438f68ea143-V

ОСНОВНІ ВИМОГИ БЕЗПЕЧНОЇ ЕКСПЛУАТАЦІЇ ПОБУТОВОГО ГАЗОВОГО УСТАТКУВАННЯ

Запам’ятай основні вимоги для попередження пожежі:

  • Забороняється користуватися несправними газовими приладами чи викори­стовувати їх не за призначенням.
  • Не можна залишати без нагляду справні газові прилади, необхідно стежити, щоб рідина, що кипить, не залила вогонь пальника, протяг не загасив полум’я.
  • Якщо газ потрапив у повітря приміщення, негайно слід закрутити кран подачі газу і провітрити приміщення.
  • Категорично забороняється сушити білизну чи волосся над плитою із запаленими пальниками.
  • Не можна розміщувати біля газової плити речовини, що можуть легко займатися: папір, тканини тощо.

ПОРЯДОК ДІЙ ПРИ ВИЯВЛЕННІ ЗАПАХУ ГАЗУ

  • не використовуй сірники, запальнички та інші джерела відкритого вогню; не вмикай світло та будь-які електроприлади;
  • негайно перекрий вентилі на газовому приладді і крани на плиті;
  • відчини вікно і двері, створивши протяг для провітрюван­ня приміщення;
  • виклич аварійну службу газу за телефоном 104 і залиш приміщення.

БУДЬ ЗАВЖДИ УВАЖНИМ ПРИ КОРИСТУВАННЯ ГАЗОМ, НЕУХИЛЬНО ДОТРИМУЙСЯ ПРАВИЛ ЕКСПЛУАТАЦІЇ ГАЗОВИХ ПРИЛАДІВ – У ЦЬОМУ ЗАПОРУКА ТВОЄЇ БЕЗПЕКИ!

ПАМ’ЯТАЙ, користуватись газовим приладдям можна тільки після того, як дорослі детально пояснять тобі правила поводження з ними і ще деякий час наглядатимуть за тим, чи правильно ти все виконуєш.