Освітня програма

Іспаської ЗОШ І-ІІІ ступенів ім. М Марфієвича

на 2018/2019 навчальний рік

( I-ІІІ рівень)

                                    Загальні положення освітньої програми

                                              Іспаського ЗЗСО І-ІІІ ступеня

 Освітня програма школи на 2018-2019 навчальний  рік  розроблена  з урахуванням  вимог:

 –         Законів  України  ” Про  освіту”,  статті 33 Закону України «Про освіту», що набрав чинності 28 вересня 2017 року, статті 15 Закону України «Про загальну середню освіту» (із змінами, внесеними згідно із Законом № 2442-VI від 06.07.2010; в редакції Закону № 2145-VIII від 05.09.2017;

 –         Концепції Нової української школи, постанови КМУвід 21.02.2017 року №87 «Про затвердження Державного стандарту початкової освіти»;

 –          листа МОНУ від 12.06.2018 року № 01-13/809.1 «Щодо розроблення освітніх програм закладів загальної середньої освіти на 2018/2019»

 –         Наказу Департаменту освіти і науки облдержадміністрації від 13.06.2017 р. №304 «Про структуру  2017 -2018 навчального  року  та  навчальні плани загальноосвітніх навчальних закладів  “: 

 –         для 1-А класу –    за типовою освітньою програмою для 1-2-х класів закладу загальної середньої освіти І ступеня, затвердженою наказом МОН  України від 21.03.2018   року № 268  ( таблиця1), за науково – педагогічним проектом «Інтелект України» ;

 –         для 1-Б, В класів  –  за  типовою освітньою програмою для 1-2-х класів закладу загальної середньої освіти І ступеня, затвердженою наказом МОН  України від 21.03.2018   року № 268  ( таблиця1),

  для  2-4-х класів – за типовою освітньою програмою для  2-4 -х класів закладу загальної середньої освіти І ступеня, затвердженою наказом МОН  України від 20.04.2018   року № 407  ( таблиця1);

       для 5-9-х класів – за типовою освітньою програмою для  5-9 -х класів закладу загальної середньої освіти ІІ ступеня, затвердженою наказом МОН  України від 20.04.2018   року № 405;
       для 10  класу –за  ти­повою освітньою програмою закладів загальної середньої освіти ІІІ сту­пе­ня” (для 10-х класів, Державний стандарт 2011 року), затвердженою наказом МОН України №408 від 20.04.2018;
       для  11-го класу –  за типовою освітньою програмою закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня” (для 11-х класів, Державний стандарт 2004 року), затвердженою наказом МОН України №406 від 20.04.2018;

     У листі МОН України №1/9-344 від 25.05.2018 «Про завершення експертизи освітніх програм» (ІD – 6914) зазначено нетипові освітні програми (науково – педагогічний проект  «Інтелект України»),   що реалізують інноваційну освітню діяль­ність.

     У освітній програмі для 1-х класів визначено вимоги до конкретних очікуваних результатів навчання; коротко вказано відповідний зміст кожного навчального предмета чи інтегрованого курсу.

           Програму побудовано із врахуванням таких принципів:

 –                   дитиноцентрованості і природовідповідності;

 –                   узгодження цілей, змісту і очікуваних результатів навчання;

 –                   науковості, доступності і практичної спрямованості змісту;

 –                   наступності і перспективності навчання;

 –                   взаємозв’язаного формування ключових і предметних компетентностей;

 –                   логічної послідовності і достатності засвоєння учнями предметних                                       компетентностей;

 –                   можливостей реалізації змісту освіти через предмети або інтегровані курси;

 –                   творчого використання вчителем програми залежно від умов навчання;

 –                   адаптації до індивідуальних особливостей, інтелектуальних і фізичних                                 можливостей, потреб та інтересів дітей.

       Зміст програми має потенціал для формування у здобувачів таких ключових компетентностей:

 1)     вільне володіння державною мовою;

 2)     здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами;

 3)      математична компетентність;

 4)       компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій;

 5)       інноваційність;

 6)       екологічна компетентність;

 7)       інформаційно-комунікаційна компетентність;

 8)       навчання впродовж життя;

 9)       громадянські та соціальні компетентності;

 10)     культурна компетентність;

 11)     підприємливість та фінансова грамотність.

    Враховуючи інтегрований характер компетентності, у процесі реалізації  освітньої програми   використовуються внутрішньопредметні і міжпредметні зв’язки, які сприяють цілісності результатів початкової освіти та переносу умінь у нові ситуації.

    Вимоги до дітей, які розпочинають навчання у початковій школі, враховують досягнення попереднього етапу їхнього розвитку.

     Розподіл навчальних годин за темами, розділами, вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у програмі.

     Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 2-4-х класів закладу загальної середньої освіти складає 2695 годин/навчальний рік: для 2-х класів – 875 годин/навчальний рік, для 3-х класів – 910 годин/навчальний рік, для 4-х класів – 910 годин/навчальний рік. Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у навчальних планах.

    Навчальний план для 2-4-х класів зорієнтовані на роботу початкової школи за 5-денним навчальними тижнем.

     Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які має реалізувати вчитель/вчителька у рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів.

     Початкова освіта здобувається з шести років (відповідно до Закону України «Про освіту»).

     Освітню програму укладено за такими освітніми галузями:

 –    Мови і літератури

 –    Суспільствознавство

 –     Мистецтво

 –     Математика

 –     Природознавство

 –     Технології

 –     Здоров’я і фізична культура

    Логічна послідовність вивчення предметів розкривається у відповідних навчальних програмах.

Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку, екскурсії, віртуальні подорожі, спектаклі, квести, які вчитель організує у межах уроку або в позаурочний час.

Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року.

Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.

Система внутрішнього забезпечення якості складається з наступних компонентів:

    –    кадрове забезпечення освітньої діяльності;

    –    навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності;

    –    матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності;

    –     якість проведення навчальних занять;

    –     моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей).

    –     Завдання системи внутрішнього забезпечення якості освіти:

    –     оновлення методичної бази освітньої діяльності;

    –     контроль за виконанням навчальних планів та освітньої програми, якістю знань,                умінь і навичок учнів, розробка рекомендацій щодо їх покращення;

    –     моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища закладу освіти;

    –       створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня                      педагогічних працівників.

    Освітня програма базової та профільної середньої освіти окреслює рекомендовані підходи до планування й організації закладом освіти єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом базової та повної загальної середньої освіти (далі – Державний стандарт).                                                                                                                                         

Освітня програма Іспаського ЗЗСО І-ІІІ ступенів визначає:

загальний обсяг навчального навантаження, орієнтовну тривалість і можливі взаємозв’язки окремих предметів, факультативів, курсів за вибором тощо, зокрема їх інтеграції, а також логічної послідовності їх вивчення які подані в рамках навчального плану (додаток 1);

очікувані результати навчання учнів подані в рамках навчальних програм, перелік яких наведено в додатках 2, 3; які мають гриф «Затверджено Міністерством освіти і науки України» і розміщені на офіційному веб-сайті МОН);

форми організації освітнього процесу та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти;

вимоги до осіб, які навчатимуться за цією Освітньою програмою.

Загальний обсяг навчального навантаження та орієнтовна тривалість і можливі взаємозв’язки освітніх галузей, предметів, дисциплін.

Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 5-9-х класів закладу загальної середньої освіти складає 5845 годин/навчальний рік:

 для 5-х класів – 1050 годин/навчальний рік,

для 6-х класів – 1155 годин/навчальний рік,

для 7-х класів – 1172,5 годин/навчальний рік,

 для 8-х класів – 1207,5 годин/навчальний рік,

 для 9-х класів – 1260 годин/навчальний рік.

 Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у навчальному плані закладу загальної середньої освіти .

Навчальний план дає цілісне уявлення про зміст і структуру другого рівня освіти, встановлює погодинне співвідношення між окремими предметами за роками навчання, визначає гранично допустиме тижневе навантаження учнів. Навчальний план основної школи передбачає реалізацію освітніх галузей Базового навчального плану Державного стандарту через окремі предмети. Вони охоплюють інваріантну складову, сформовану на державному рівні та варіативну складову.

Варіативну складову навчального плану закладу освіти визначено самостійно, враховуючи особливості організації освітнього процесу та індивідуальні освітні потреби учнів, особливості регіону, рівень навчально-методичного та кадрового забезпечення закладу і відображено в навчальному плані закладу освіти.

Повноцінність базової середньої освіти забезпечується реалізацією як інваріантної, так і варіативної складових, які в обов’язковому порядку фінансуються з бюджету.

Відповідно до типу закладу загальної середньої освіти та особливостей навчально-виховного процесу навчальний план розроблено за таблицею 1 Типової освітньої програми.

З метою виконання вимог Державного стандарту навчальний план закладу освіти містить усі предмети інваріантної складової, передбачені обраним варіантом навчального плану цієї освітньої програми.

Збереження здоров’я дітей належить до головних завдань школи. Тому формування навичок здорового способу життя та безпечної поведінки здійснюється не лише в рамках предметів “Фізична культура” та “Основи здоров’я”, а інтегрується у змісті всіх предметів інваріантної та варіативної складових навчального плану.

Змістове наповнення предмета «Фізична культура» закладом освіти сформоване самостійно з варіативних модулів відповідно до статево – вікових особливостей учнів, їх інтересів, матеріально-технічної бази навчального закладу, кадрового забезпечення, регіональних та народних традицій.

Гранична наповнюваність класів та тривалість уроків встановлюються відповідно до Закону України “Про загальну середню освіту”.

Поділ класів на групи при вивченні окремих предметів буде здійснюватися відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 20.02.2002 № 128 «Про затвердження Нормативів наповнюваності груп дошкільних навчальних закладів (ясел-садків) компенсуючого типу, класів спеціальних загальноосвітніх шкіл (шкіл-інтернатів), груп подовженого дня і виховних груп загальноосвітніх навчальних закладів усіх типів та Порядку поділу класів на групи при вивченні окремих предметів у загальноосвітніх навчальних закладах», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 6 березня 2002 року за № 229/6517 (зі змінами). Згідно з рішенням органу місцевого самоврядування класи можуть ділитися на групи і при меншій наповнюваності від нормативної, а також при вивченні інших предметів за рахунок зекономлених бюджетних асигнувань та залучення додаткових коштів.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1392 “Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти” години фізичної культури не враховуються при визначенні гранично допустимого навантаження учнів.

Навчальний план зорієнтований на роботу основної школи за 5-денним навчальним тижнем.

Очікувані результати навчання здобувачів освіти. Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які має реалізувати вчитель/вчителька у рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів.

№ з/п          Ключові                компетентностіКомпоненти
1       Спілкування                    державною                (і рідною — у               разі відмінності)                мовамиУміння: ставити запитання і розпізнавати                     проблему; міркувати, робити висновки на                    основі інформації, поданої в різних формах                (у текстовій формі, таблицях, діаграмах, на                 графіках); розуміти, пояснювати і перетворювати       тексти задач (усно і письмово), грамотно  висловлюватися рідною мовою; доречно та                коректно вживати в мовленні термінологію з                 окремих предметів, чітко, лаконічно та зрозуміло       формулювати думку, аргументувати, доводити            правильність тверджень; уникнення невнормованих іншомовних запозичень у спілкуванні на тематику окремого предмета; поповнювати свій словниковий  запас.Ставлення: розуміння важливості чітких та                лаконічних формулювань.Навчальні ресурси: означення понять,                       формулювання властивостей, доведення правил,       теорем
2Спілкування іноземними мовамиУміння: здійснювати спілкування в межах сфер,         тем і ситуацій, визначених чинною навчальною           програмою; розуміти на слух зміст автентичних         текстів; читати і розуміти автентичні тексти різних     жанрів і видів із різним рівнем розуміння змісту;         здійснювати спілкування у письмовій формі відповідно  до поставлених завдань; використовувати у разі потреби невербальні засоби спілкування за умови дефіциту наявних мовних засобів; ефективно взаємодіяти з іншими усно, письмово та за допомогою засобів електронного спілкування.Ставлення: критично оцінювати інформацію            та використовувати її для різних потреб; висловлювати  свої думки, почуття та ставлення; адекватно використовувати досвід, набутий у вивченні рідної мови та інших навчальних предметів, розглядаючи його як засіб усвідомленого оволодіння іноземною мовою; обирати й застосовувати доцільні комунікативні  стратегії відповідно до різних потреб; ефективно користуватися навчальними стратегіями для самостійного вивчення іноземних мов.Навчальні ресурси: підручники, словники, довідкова література, мультимедійні засоби, адаптовані іншомовні тексти.
3Математична компетентністьУміння: оперувати текстовою та числовою                   інформацією; встановлювати відношення між             реальними об’єктами навколишньої дійсності             (природними, культурними, технічними тощо);             розв’язувати задачі, зокрема практичного змісту;       будувати і досліджувати найпростіші математичні моделі реальних об’єктів, процесів явищ, інтерпретувати та оцінювати результати; прогнозувати в контексті навчальних та практичних задач; використовувати математичні методи у життєвих ситуаціях.Ставлення: усвідомлення значення математики для повноцінного життя в сучасному суспільстві, розвитку технологічного, економічного й оборонного потенціалу держави, успішного вивчення інших предметів.Навчальні ресурси: розв’язування математичних задач,  і обов’язково таких, що моделюють реальні життєві ситуації
4Основні компетентності у природничих науках і технологіяхУміння: розпізнавати проблеми, що виникають у довкіллі; будувати та досліджувати природні явища і процеси; послуговуватися технологічними пристроями.Ставлення: усвідомлення важливості природничих наук як універсальної мови науки, техніки та технологій, усвідомлення ролі наукових ідей в сучасних інформаційних технологіяхНавчальні ресурси: складання графіків та діаграм,   які ілюструють функціональні залежності результатів впливу людської діяльності на природу
5Інформаційно-цифрова компетентністьУміння: структурувати дані; діяти за алгоритмом та  складати алгоритми; визначати достатність даних для розв’язання задачі; використовувати різні знакові системи; знаходити інформацію та оцінювати її достовірність; доводити істинність тверджень.Ставлення: критичне осмислення інформації та джерел її отримання; усвідомлення важливості інформаційних технологій для ефективного розв’язування математичних задач.Навчальні ресурси: візуалізація даних, побудова графіків  та діаграм за допомогою програмних засобів
6Уміння вчитися впродовж життяУміння: визначати мету навчальної діяльності, відбирати й застосовувати потрібні знання та способи діяльності  для досягнення цієї мети; організовувати та планувати свою навчальну діяльність; моделювати власну освітню                   траєкторію, аналізувати, контролювати, коригувати та  оцінювати результати своєї навчальної діяльності; доводити правильність власного судження або визнавати помилковість.Ставлення: усвідомлення власних освітніх потреб та цінності нових знань і вмінь; зацікавленість у пізнанні світу; розуміння важливості вчитися впродовж життя; прагнення до вдосконалення результатів своєї діяльності.Навчальні ресурси: моделювання власної освітньої  траєкторії
7Ініціативність і підприємливістьУміння: генерувати нові ідеї, вирішувати життєві проблеми, аналізувати, прогнозувати, ухвалювати оптимальні рішення; використовувати критерії раціональності, практичності, ефективності та точності, з метою вибору найкращого рішення; аргументувати та захищати свою позицію, дискутувати; використовувати різні стратегії, шукаючи оптимальних способів розв’язання життєвого завдання.Ставлення: ініціативність, відповідальність, упевненість у собі; переконаність, що успіх команди – це й особистий  успіх; позитивне оцінювання та підтримка конструктивних  ідей інших.Навчальні ресурси: завдання підприємницького змісту (оптимізаційні задачі)
8Соціальна і громадянська компетентностіУміння: висловлювати власну думку, слухати і чути інших, оцінювати аргументи та змінювати думку на основі доказів; аргументувати та відстоювати свою позицію; ухвалювати аргументовані рішення в життєвих ситуаціях; співпрацювати в команді, виділяти та виконувати власну роль в командній        роботі; аналізувати власну економічну ситуацію, родинний бюджет ; орієнтуватися в широкому колі послуг і товарів на основі чітких критеріїв, робити споживчий вибір, спираючись на різні дані.Ставлення: ощадливість і поміркованість; рівне ставлення до інших незалежно від статків, соціального походження; відповідальність за спільну справу; налаштованість на логічне обґрунтування позиції без передчасного переходу до висновків; повага до прав людини, активна позиція щодо боротьби із дискримінацією.Навчальні ресурси: завдання соціального змісту
9Обізнаність і самовираження у сфері культуриУміння: грамотно і логічно висловлювати свою думку, аргументувати та вести діалог, враховуючи національні та культурні особливості співрозмовників та дотримуючись                       етики спілкування і взаємодії; враховувати художньо-естетичну складову при створенні продуктів своєї  діяльності (малюнків, текстів, схем тощо).Ставлення: культурна самоідентифікація, повага до  культурного розмаїття у глобальному суспільстві; усвідомлення впливу окремого предмета на людську культуру та розвиток суспільства.Навчальні ресурси: математичні моделі в різних видах мистецтва
10Екологічна грамотність і здорове життяУміння: аналізувати і критично оцінювати соціально-економічні події в державі на основі різних даних; враховувати правові, етичні, екологічні і соціальні  наслідки рішень; розпізнавати, як інтерпретації результатів вирішення проблем можуть бути  використані для маніпулювання.Ставлення: усвідомлення взаємозв’язку кожного     окремого предмета та екології на основі різних даних; ощадне та бережливе відношення до природніх  ресурсів, чистоти довкілля та дотримання санітарних норм побуту; розгляд порівняльної характеристики щодо вибору здорового способу життя; власна думка та позиція до зловживань алкоголю, нікотину тощо.Навчальні ресурси: навчальні проекти, завдання     соціально-економічного, екологічного змісту; задачі,  які сприяють усвідомленню цінності здорового  способу життя

Навчання за наскрізними лініями реалізується насамперед через:      Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності можуть формуватися відразу засобами усіх предметів. Виокремлення в навчальних програмах таких наскрізних ліній ключових компетентностей як «Екологічна безпека й сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність» спрямоване наформування в учнів здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях. Наскрізні лінії є засобом інтеграції ключових і загальнопредметних компетентностей, окремих предметів та предметних циклів; їх необхідно враховувати при формуванні шкільного середовища. Наскрізні лінії є соціально значимими надпредметними темами, які допомагають формуванню в учнів уявлень про суспільство в цілому, розвивають здатність застосовувати отримані знання у різних ситуаціях.                                                                    

організацію навчального середовища — зміст та цілі наскрізних тем враховуються при формуванні духовного, соціального і фізичного середовища навчання;

окремі предмети — виходячи із наскрізних тем при вивченні предмета проводяться відповідні трактовки, приклади і методи навчання, реалізуються надпредметні, міжкласові та загальношкільні проекти. Роль окремих предметів при навчанні за наскрізними темами різна і залежить від цілей і змісту окремого предмета та від того, наскільки тісно той чи інший предметний цикл пов’язаний із конкретною наскрізною темою;

предмети за вибором;

роботу в проектах;

позакласну навчальну роботу і роботу гуртків.

Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість. Доцільно, де це можливо, не лише показувати виникнення факту із практичної ситуації, а й по можливості створювати умови для самостійного виведення нового знання, перевірці його на практиці і встановлення причинно-наслідкових зв’язків шляхом створення проблемних ситуацій, організації спостережень, дослідів та інших видів діяльності. Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньопредметних зв’язків, а саме: змістово-інформаційних, операційно-діяльнісних і організаційно-методичних. Їх використання посилює пізнавальний інтерес учнів до навчання і підвищує рівень їхньої загальної культури, створює умови для систематизації навчального матеріалу і формування наукового світогляду. Учні набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх в нові ситуації.

Наскрізна лініяКоротка характеристика
Екологічна безпека й сталий розвитокФормування в учнів соціальної активності,відповідальності та екологічної свідомості,готовності брати участь у вирішенніпитань збереження довкілля і розвитку суспільства, усвідомлення важливості сталого розвитку для майбутніх поколінь.Проблематика наскрізної лінії реалізуєтьсячерез завдання з реальними даними про використання природних ресурсів, їх збереження та примноження. Аналіз цихданих сприяє розвитку бережливогоставлення до навколишнього середовища,екології, формуванню критичного мислення, вміння вирішувати проблеми, критично оцінювати перспективи розвитку навколишньогосередовища і людини. Можливі уроки навідкритому повітрі.
Громадянська відповідальністьСприятиме формуванню відповідальногочлена громади і суспільства, що розумієпринципи і механізми функціонуваннясуспільства. Ця наскрізна лінія освоюється в основному через колективну діяльність (дослідницькі роботи, роботи в групі, проекти тощо), яка поєднує окремі предмети між собою і розвиває в учнів готовність до співпраці, толерантність щодо різноманітнихспособів діяльності і думок.Вивчення окремого предмета має викликатив учнів якомога більше позитивних емоцій, аїї зміст — бути націленим на вихованняпорядності, старанності, систематичності,послідовності, посидючості і чесності.Приклад вчителя покликаний зігративажливу роль у формуванні толерантногоставлення до товаришів, незалежно відрівня навчальних досягнень.
Здоров’я і безпекаЗавданням наскрізної лінії є становлення учня як емоційно стійкого члена суспільства,здатного вести здоровий спосіб життя і формуватинавколо себе безпечне життєве середовище.Реалізується через завдання з реальними данимипро безпеку і охорону здоров’я (текстові завдання, пов’язані з середовищем дорожнього руху,рухом пішоходів і транспортних засобів). Варто звернути увагу на проблеми, пов’язані із ризиками для життя і здоров’я. Вирішення проблем,знайдених з «ага-ефектом», пошук оптимальних методів вирішення і розв’язування задач тощо, здатні викликати в учнів чимало радісних емоцій.
Підприємливість і фінансова грамотністьНаскрізна лінія націлена на розвиток лідерських ініціатив, здатність успішно діяти в технологічному швидкозмінному середовищі, забезпечення кращогорозуміння учнями практичних аспектів фінансових питань (здійснення заощаджень, інвестування, запозичення, страхування, кредитування тощо).Ця наскрізна лінія пов’язана з розв’язуванням практичних завдань щодо планування господарськоїдіяльності та реальної оцінки власних можливостей, складання сімейного бюджету, формування економного ставлення до природних ресурсів.


Форми організації освітнього процесу.
 Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку:
Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття базової середньої освіти за інших умов.     Вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття базової середньої освіти.Базова середня освіта здобувається, як правило, після здобуття початкової освіти. Діти, які здобули початкову освіту на 1 вересня поточного навчального року повинні розпочинати здобуття базової середньої освіти цього ж навчального року.

формування компетентностей;

розвитку компетентностей;

перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей;

корекції основних компетентностей;

комбінований урок.

Також формами організації освітнього процесу можуть бути екскурсії, віртуальні подорожі, уроки-семінари, конференції, форуми, спектаклі, брифінги, квести, інтерактивні уроки (уроки – «суди», урок-дискусійна група, уроки з навчанням одних учнів іншими), інтегровані уроки, проблемний урок, відео-уроки тощо.

З метою засвоєння нового матеріалу та розвитку компетентностей крім уроку проводяться навчально-практичні заняття. Ця форма організації поєднує виконання різних практичних вправ, експериментальних робіт відповідно до змісту окремих предметів, менш регламентована й має акцент на більшій самостійності учнів в експериментальній та практичній діяльності. Досягнуті компетентності учні можуть застосувати на практичних заняттях і заняттях практикуму. Практичне заняття – це така форма організації, в якій учням надається можливість застосовувати отримані ними знання у практичній діяльності. Експериментальні завдання, передбачені змістом окремих предметів, виконуються на заняттях із практикуму (виконання експериментально-практичних робіт). Оглядова конференція (для 8-9 класів) повинна передбачати обговорення ключових положень вивченого матеріалу, учнем розкриваються нові узагальнюючі підходи до його аналізу. Оглядова конференція може бути комплексною, тобто реалізувати міжпредметні зв’язки в узагальненні й систематизації навчального матеріалу. Оглядова екскурсія припускає цілеспрямоване ознайомлення учнів з об’єктами та спостереження процесів з метою відновити та систематизувати раніше отримані знання.

Функцію перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей виконує навчально-практичне заняття. Учні одержують конкретні завдання, з виконання яких звітують перед вчителем. Практичні заняття та заняття практикуму також можуть будуватися з метою реалізації контрольних функцій освітнього процесу. На цих заняттях учні самостійно виготовляють вироби, проводять виміри та звітують за виконану роботу.

Можливо проводити заняття в малих групах, ланках (у тому числі робота учнів у парах змінного складу) за умови, що окремі учні виконують роботу консультантів, тобто тих, хто навчає малу групу.

Екскурсії в першу чергу покликані показати учням практичне застосування знань, отриманих при вивченні змісту окремих предметів (можливо поєднувати зі збором учнями по ходу екскурсії матеріалу для виконання визначених завдань).

Учні можуть самостійно знімати та монтувати відеофільми (під час відео-уроку) за умови самостійного розроблення сюжету фільму, підбору матеріалу, виконують самостійно розподілені ролі та аналізують виконану роботу.

Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року.

Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.

Освітня програма закладу базової середньої освіти передбачає досягнення учнями результатів навчання (компетентностей), визначених Державним стандартом.

Освітня програма профільної середньої освіти окреслює рекомендовані підходи до планування і організації закладом освіти єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартомповної загальної середньої освіти. Загальний обсяг навчального навантажженя учнів у 10 – 11 класах складає 1330 годин/навчальний рік.

Профільність є ефективним засобом дифернеціації навчання у старшій школі, вона має на меті забезпечити більш глибоку підготовку старшокласників у тій галузі знань і діяльності, до яких у них сформувались стійкі інтереси та здібності.

Освітня програма закладу освіти та перелік освітніх компонентів, що передбачені відповідною освітньою програмою, оприлюднюються на веб-сайті закладу освіти. На основі освітньої програми закладом освіти складено навчальний план закладу освіти, що конкретизує організацію освітнього процесу (додаток 1 ).

                                        Модель випускника школи

 ·Високий рівень морального розвитку (гуманізм, совісність, гідність, толерантність);

 ·Сформованість особистісних якостей громадянина України,

 ·Сформованість потреби у самовдосконаленні, здатність до творчої діяльності,

 ·Звичка до нормативної поведінки, розвинена емоційна сфера, сформовані етичні потреби;

 ·Сформованість системи знань у відповідності до держстандартів та програми школи.

             Випускники школи повинні вміти:

 ·гнучко адаптуватися до постійно змінних життєвих ситуацій, самостійно здобувати знання, застосовувати їх на практиці;

 ·самостійно і критично мислити, бачити труднощі, шукати шляхи раціонального їх подолання, використо­вувати сучасні технології, генерувати нові ідеї, творчо мислити;

 ·грамотно працювати з інформацією (збирати не­обхідні для дослідження факти, аналізувати їх, висувати гіпотези, узагальнювати, зіставляти з аналогічними або альтернативними варіантами, формувати аргументо­вані висновки і на їх основі виявляти і вирішувати існу­ючі проблеми)-,

 ·бути комунікабельним, контактним у різноманітних соціальних групах, запобігати конфліктним ситуаціям або вправно виходити із них;

 ·самостійно працювати над розвитком власної мо­ральності, інтелекту, культурного рівня.                                                                                                                                                                                      

 Пояснювальна   записка

І. Загальні засади

Іспаська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів ім. Миколи Марфієвича

                     2018-2019  навчальний рік: класів – 27, учнів –  638.

Для ефективного планування та здійснення освітнього процесу з дітьми, які мають особливі освітні потреби, у 2018/2019навчальному роціпотрібно використовувати типову освітню програму спеціальних закладів загальної середньої освіти ІІ, ІІІ ступеня для дітей з особливими освітніми потребами, затвердженими наказами МОН України від 12.06.2018 № 627, від 21.06.2018 №668.

Навчальні плани, уміщені в наказах МОН України від 12.06.2018 №627,  від 21.06.2018 №668 реалізуються в повному обсязі у спеціальних класах школи.

Вони беруться за основу    при створенні індивідуального навчального плану для дітей, які навчаються за індивідуальною формою.

В умовах інклюзивного середовища навчання дітей з особливими освітніми потребами здійснюється відповідно до особливостей, що зазначені в індивідуальний програмі розвитку та з використанням індивідуального навчального плану та індивідуальної навчальної програми кожної дитини з особливими освітніми потребами.

Індивідуальний навчальний план розробляється на основі навчального плану школи, що є складовою типової освітньої програми: 

–           спеціальних класів закладів загальної середньої освітиз урахуванням рекомендацій психолого-медико-педагогічної консультації або інклюзивно-ресурсного центру, а також особливостей типових освітніх програм спеціальних закладів загальної середньої освіти ІІ, ІІІ ступеня для дітей з особливими освітніми потребами, затверджених наказами МОН України від 12.06.2018 № 627.

Індивідуальний навчальний план визначає перелік предметів, послідовність їх вивчення, кількість годин, що відводяться на вивчення кожного предмета за роками навчання, а також тижневу кількість годин.

Для проведення корекційно-розвиткових занять (предметів) в індивідуальному навчальному плані учня передбачається від 3 до 8 годин на тиждень (кількість годин визначають психолого-медико-педагогічні консультації або інклюзивно-ресурсні центри).      

        Під час організації індивідуальної форми навчання чітко дотримано вимоги Положення про індивідуальну форму навчання в загальноосвітніх навчальних закладах, затвердженого наказом МОН України від 12.01.2016 № 8, зареєстрованого в Мін’юсті України 03.02.2016 за № 184/28314 , за Типовими навчальними планами початкової школи для дітей із затримкою психічного розвитку з навчанням  українською мовою, за Типовими навчальними планами початкової школи для  розумово відсталих дітей з навчанням  українською мовою (Додаток 10, 14) до наказу Міністерства освіти і науки від 28.01.2014 року  № 80) .
                                                Типовий навчальний план                                                     

Згідно з Положенням про індивідуальну форму навчання в загальноосвітніх навчальних закладах     встановлено таку кількість годин для індивідуальної форми навчання:

   1-4 класи – 10 годин на тиждень на кожного учня;

    5-9 класи – 14 годин на тиждень на кожного учня;

   10-11класи – 16 годин на тиждень на кожного учня;

При складанні робочого плану враховані  рекомендації до листа МОНУ від 12.06.2018 року № 01-13/809.1 «Щодо розроблення освітніх програм закладів загальної середньої освіти на 2018/2019»,    рішення педагогічної ради школи ( протокол № 8  від  30  серпня 2018 року ).

       Враховуючи запити учнів, їхніх батьків, кадрове та методичне забезпечення  у 2018-2019 році у школі вводиться  сітка  годин на додаткове вивчення предметів української мови, математики, історії України, географії , хімії у   5-11 класах ,  в 10-11 класах -профільне навчання:

універсальний;           

філологічний ( профіль  української філології ).

        Основну увагу приділено  вивченню української мови як державної, історії, математики, сучасних комп’ютерних технологій, українознавства, основ християнської етики і моралі, історії, математики.

      Дотримується гранично допустиме навчальне навантаження учнів, а також загальна покласна кількість годин, встановлена Типовими навчальними планами. 

Робочий   навчальний  план  зорієнтований  на  роботу  за  5-ти денним  навчальним  планом  і  включає  в себе інваріантну  складову,  сформовану  на  державному  рівні. Інваріантна складова реалізується в робочому навчальному плані у повному обсязі. Години варіативної складової Типових навчальних планів передбачені на факультативи, індивідуальні заняття та курси за вибором.

   При розподілі варіативної складової навчального плану враховано, що гранично допустиме навантаження вираховується на одного учня, а уроки фізичної культури не враховуються при визначенні цього показника.

   Нормативи  наповнюваності  класів  та  поділу  їх  на  групи  при  вивченні предметів в  школі  встановлюються  відповідно  до  наказу  МОНУ  від  20.02.2003 року № 128«Про затвердження Нормативів наповнюваності груп дошкільних навчальних закладів (ясел-садків) комплектуючого типу, класів спеціальних загальноосвітніх шкіл (шкіл-інтернатів), груп продовженого дня і виховних груп загальноосвітніх навчальних закладів усіх типів та Порядку поділу класів на групи при вивченні окремих предметів у загальноосвітніх навчальних закладах».  Мінімальна  наповнюваність  груп на факультативи та  курси  за  вибором  у  сільській  школі – 4 учні.  За  меншої  кількості  учнів  можуть  створюватись  міжкласні  факультативи  і  курси  за  вибором  учнів.

Вивчення предметів «Захист Вітчизни» та «Основи медико-санітарної підготовки» здійснюється окремо для юнаків і дівчат.

Передбачається:

  • у 1-4-х класах відкрити три  групи  продовженого дня з наповнюваністю 30 учнів ;
  • у 7-А класах здійснити поділ на групи при проведенні уроків з трудового навчання;
  • у 2-4, 5-9, 10 -11  класах здійснити поділ на групи при вивченні інформатики.

     ІІ. Порядок вивчення окремих навчальних предметів варіативної складової

Початкова школа – 8 годин

   Особлива  увага   у школі І ступеня приділяється  вивченню  учнями  української  мови ,   українознавства,математики, а  також  ознайомленню  з  основними  положеннями  християнської  етики  і  моралі.

 З метою формування в молодших  школярів любові до рідного краю, до природи, вмінням володіти красою і багатством  мови виділено з варіативної  

№з/пКласКурси за вибором, додатковий час на навчальні предметиФакультативиІндивідуальні години
1.1-А клас Індивідуальні заняття -1
2.1-Б,В класиПідсилення: математики  -0,5української мови -0,5  
3.2 клас Підсилення математики  -1 Індивідуальні заняття з української мови -1
4.3 клас    Підсилення :математики-1 Індивідуальні заняттяз української мови-1
4 клас   Підсилення :математики-1 Індивідуальні заняттяз української мови-1

                                             Основна  школа –   15,5 годин                                                        В основній школі з метою поглибленого вивчення предметів та повного виконання навчальних програм з варіативної складової  виділено години на такі  предмети та факультативи :

№з/пКласКурси за вибором, Додатковий час на навчальні предметиФакультативиІндивідуальні години
1.5 класПідсилення математики -0,5Українознавство- 1Основи християнської етики-0,5Рідний край -1 Етика- 0,5 
2.6 клас Підсилення математики -0,5Українознавство-1Екологія- 0,5  Основи християнської етики-1  Етика- 0,5 
3.7 клас    Підсилення математики  – 1Підсилення математики  – 0,5Основи християнської етики-0,5Українознавство – 0,5
4.8 клас   Підсилення української мови-1Підсилення математики  – 0,5  Українознавство-1 Розрахунки в хімії -0,5                 
5.9 клас Підсилення української мови-1    Підсилення математики  – 0,5  Креслення -0,5 Українознавство-0,5Індивідуальні заняття з англійської мови – 0,5 
6.   

Старша  школа  –  9,5 годин

     Старша школа  працюватиме  за 11річною структурою з формуванням мережі різнопрофільних класів.

   Ефективним засобом диференціації навчання  в старшій школі  є профільне навчання, яке має на меті забезпечити більш глибоку підготовку старшокласників у тій галузі знань і діяльності,  до яких у них сформувались стійкі  інтереси і здібності. В залежності від  потреб учнів 10-11-ті класи  скомплектовані за напрямами диференціації   профільного  навчання

10-  філологічний ( українська філологія)

11- універсальний

   Профілі  повністю зберігають години інваріантної та варіативної складових Типових навчальних планів   ІІІ ступеня загальноосвітніх закладів.

      Варіативна складова формується у школі ІІІ ступеня з урахуванням особливостей регіону, матеріально – технічної бази школи, наявності  кваліфікованих кадрів та індивідуальних освітніх запитів учнів. Виходячи з цих завдань години варіативної складової розподілені таким чином:

з/пКласКурси за виборомФакультативиІндивідуальні          години
1.   
2.10філоло-гічнийПідсилення історії           -0,5Підсилення  англійської мови-1Українознавство-1Основи християнської                етики-0,5 Математика -1       
3.11універсальнийПідсилення  української           літератури – 1ЗВ-0,5 Українознавство—0,5Основи християнської                 етики-0,5 української мови-2Історія  – 0,5       Географія – 0,5  

   Керуючись науково- методичною проблемою школи та враховуючи інтереси, нахили й здібності дітей,  години гурткової роботи  розподілені на проведення предметних, краєзнавчих та музично- естетичних гуртків: 

 Вокальний           –                                                      4 год.

 Туристсько – краєзнавчий                   –                    4 год.

 Театральний       –                                                       4год.

 Військово- патріотичного виховання –                    9 год.

 Художня вишивка –                                                   4 год.

 Різьба по дереву –                                                     2 год.

ІІІ. Структура навчального року та режим роботи школи

   Відповідно до статті 16 Закону України “Про загальну середню освіту” новий 2017/2018 навчальний рік  у школі, розпочати у “День знань” – 3 вересня 2018 року.

Навчальні заняття організувати за семестровою системою: І семестр – з 03.09 по 28.12.2018, ІІ семестр – з 14.01 по 31.05.2019

Навчальні заняття у всіх класах завершити  не пізніше 1.07.2018 року

   Канікули для учнів  провести:

  •  осінні – з 29.10 по 04.11.2018;
  •  зимові – з 28.12. по 13.01.2019;
  •  весняні – з 25.03 по  31.03.2019.
  • літні – з дня закінчення навчального року по 31.08.2018.

   Державна підсумкова атестація:                                                                                            початкова школа – з 10 по 20 травня 2018 року;                                                                      основна школа – з 1червня  по 10 червня  2018 року;                                                              старша школа – з 20 травня по 23 червня   2018 року.                                                                     Тривалість уроків:

  • у 1-х класах – 35 хвилин;
  • у 2-4 класах –  40 хвилин;
  • у 5-11 класах – 45 хвилин.                                                                                                 Рішенням педагогічної ради від 31.08.2018 №8  проведення навчальної практики та навчальних екскурсій   здійснити протягом навчального року.