Роль математики справді величезна у житті. Без цієї науки світ був би іншим. Якби вона не розвивалася, не було б великих відкриттів, не було б тих речей, якими ми користуємось сьогодні. Все наше життя тісно пов’язано з найскладнішою технікою, з якою потрібно
працювати, маючи ґрунтовні знання з математики. В умовах сьогодення ми наочно переконалися в тому, чому математика – це важливо. Бо сучасні війни — це, насамперед, війни технологій. Надсучасне обладнання може перетворитися на звичайний бінокль, якщо не розуміти, як він працює і як ним користуватися. Артилерист не розрахує траєкторію влучення снаряду без математики. Отто фон Бісмарку приписують фразу «Війни виграють не генерали, війни виграють шкільні вчителі». Про унікальну роль вчителів у становленні нації та в процесі
державотворення чудово розуміє вчителька математики Іспаського опорного ліцею імені Миколи Марфієвича Любов Василівна Лучик, яка проводила виховний захід з учнями 6-Б класу на тему «Україна очима математики». Виховний захід розпочався звучанням гімну України у виконанні нашої незламної і водночас тендітної «Пташки» – парамедикині Катерини Поліщук, який вона виконувала
перед початком футбольного матчу між українськими командами донецьким “Шахтарем” і київським “Динамо” у Львові.
Отож, завдячуючи Збройним Силам України, які мужньо боронять наші кордони, команди «Спритні», «Кмітливі» та «Винахідливі» розпочали математичні змагання.
Використавши розрахунки та розв’язавши рівняння, команди дізналися рік першої писемної згадки про Україну. Любов Василівна вдало підібрала умови задач для випробування. Математика наблизилася до життя дитини. Задачі були на основі
діяльнісного підходу, тобто були “включені у життя». Зокрема, задача на знаходження довжини прапора за поданим дробовим значенням ширини, задача на визначення кількості людей, що прийшли на центральний майдан Києва у вишиванках.
Патріотизм став зрозумілим для кожного учня в практичній площині. Діти відчули, чому формою одягу для заходу вони обрали вишиванку. Це вбрання – безсумнівно, гордість України. Історичні моменти, звичаї пращурів, засади культури – усе це вміщено в
українській вишивці. Вишиванкою можна виразити єдину думку українців та підтримати героїв країни. Вишиванка — це одна з тих речей, які знаходяться в крові кожного українця та українки ще
до того, як вони з’явилися на світ. Коли людина вдягнена у національний одяг, вона відчуває себе частиною чогось більшого, і це дійсно якась магія! Вишиванка, як і наші державні символи – Державний Прапор України, Державний Герб України та Державний Гімн України , пробуджують сильні якості особистості з виключно добрими намірами!
Національний одяг, гімн, пісні, символіка – ознаки багатої культури кожної держави, які окреслюють головне – її гордість.
Розв’язавши ланцюжок математичних перетворень, учні дізналися висоту найвищої гори України, що знаходиться у Чернівецькій області – висоту гори Берда.
Математичні ребуси продемонстрували зв’язок математики з географією. Командам довелося добре подумати, щоб розгадати назви зашифрованих річок, що є на території України. Командна робота ще більше об’єднала дітей усвідомленням спільної мети та
можливістю розділити свій успіх з іншими.

Сприятлива та доброзичлива атмосфера даного заходу була підкріплена вдало підібраним музичним супроводом. Родзинкою музичного заходу стала руханка-практикум, як дітям упоратися з тривогою та панікою – «Коли сирену чуєш – то ЗСУ працює».
Математик зі світовим ім’ям, Михайло Пилипович Кравчук, вважав себе патріотом України. Його життєвим кредом були такі слова: «Моя любов – Україна і математика». Так, звісно, математика – складна наука. Щоб мати гарні знання, треба докласти певних зусиль.
Вчителю доводиться знаходити різні шляхи до серця дитини. Одним із таких шляхів є роль національно-патріотичного виховання на уроках математики. Діти мають відчувати, що
знання дають користь тут і зараз. Знайомити дітей з історією, з надбанням нашої культурної спадщини — суперважливий елемент патріотичного виховання. Історичний ланцюг, який тягнеться від пращурів, треба міцно тримати в руках теперішньому поколінню, щоб передати далі.

• Хто ти, хлопчику маленький?
• Українець молоденький.
• Хто ти, дівчинко маленька?
• Українка молоденька.
• У якій живеш країні?
• В незалежній Україні.
• Який герб в твоїй державі?
• Тризуб золотий у славі.
• Що для тебе Україна?
• Моя рідна Батьківщина.
• Як здобута її воля?
• В боях лютих серед поля.
• Хто боровся за Вкраїну?
• Весь народ в важку годину.
• Чи ти любиш Україну?
• Люблю її до загину.
• У що віриш, дитя миле?
  У БОГА й велич УКРАЇНИ.
  ( першоджерело – заповіді українських дітей 1930 років, Галичина)
  Уроки математики та виховні заходи, які проводить Любов Василівна, завжди проходять на високому рівні. Діти люблять математику, наближену до життя.