Всі записи автора admin

“Разом сильніші”💙💛

З нагоди Дня Соборності України, 103-ї річниці від підписання Акта злуки Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки, який відзначають українці 22 січня, учні Іспаського ЗЗСО І-ІІІ ст. також долучились до онлайн ланцюга єдності «Разом сильніші». Окрім цього було проведено навчально-виховні години спілкування, історичні квести та перегляд відеоматеріалів.🇺🇦Соборність передбачає не лише пам’ять про минуле, а й потребує згуртованої спільної праці та взаємодії в сучасній Україні.«Ми – це Україна».#Іспаський_ЗЗСО#РазомСильніші#ДеньСоборностіУкраїни2022#вихованняБуковини2022#НПВБуковини

До Дня Соборності

«Живий ланцюг Соборності»

22 січня Україна відзначає День Соборності, приурочений до Акту об’єднання цього дня Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки.Соборність українських земель має глибоке історичне коріння, спирається на споконвічну мрію народу про власну незалежну, соборну державу та є інтегральним результатом складного і довготривалого процесу її формування. Проведено виховну годину у 5-Б класі”День Соборності України: історія виникнення традиції й свята” 21.01.2022

На зображенні може бути: 7 людей, дитина, люди стоять та повітряна кулька

Квест «Україна – єдина країна»

В день соборності та злуки,

З заходу на схід.
                                                                      Всі візьмемося за руки
                                                          Бо один ми рід.

Є. Уткін

Під таким гаслом в переддень Дня Соборності України вихованці групи продовженого дня 2-х класів Іспаського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів ім. Миколи Марфієвича взяли участь у захоплюючому квесті-подорожі «Україна – єдина країна» зі своєю креативною, творчою вихователькою Мойсюк Оленою Олексіївною.

На початку уроку діти поділилися на дві команди: «Козачата» та «Соколята» та прослухали коротку історичну довідку про День Соборності України, переглянули відео ланцюга єдності, створеного у  1990 році, який неабияк їх вразив. І після цього вирушили у чудове змагання-подорож, де здійснили 7 цікавих зупинок. Кожне завдання-зупинка відрізнялося своїм новаторством та креативністю: «Асоціативний кущ», «Дешифратор», «Україна єдина», «Так чи ні», «Відгадай мелодію», «Смачненька», «Зайві літери». Вихованці групи з натхненням та ентузіазмом проходили кожну зупинку та демонстрували свої знання з різних предметів. В перерві діти співали пісню «Мова єднання». Хочеться ще відзначити зразкову поведінку маленьких школярів та їх кмітливість, старанність, зосередженість. Під час гри діти показали, що коли працювати командно, то можна отримати потрібний результат, адже в єдності наша сила.

Олена Олексіївна підібрала цікаві інноваційні завдання, які допомагають формувати у  другокласників уважність, креативність та компетентності у галузі гуманітарних наук і володінні рідною мовою. Вихователька групи продовженого дня продемонструвала високу педагогічну майстерність. Усі присутні із захопленням спостерігали, як Олена Олексіївна передавала дітям частинку себе, свого тепла, доброти, любові та свої безцінні знання. Робота виховательки групи продовженого дня є чудовим прикладом для наслідування.

Хорошим підсумком уроку була спільна пісня Н. Бучинської «Моя Україна» та створення ланцюга єдності між учнями та вчителями, який ще раз нагадав усім присутнім про те, що Україна має бути єдиною, що всі ми – один народ, а в єдності наша сила!

22 січня Україна відзначає День Соборності. Цей день є символом об’єднання України. Він стверджує нерозривний зв’язок між усіма поколіннями борців за її волю і незалежність, демонструючи перед усім світом неподільність української землі і непохитність української нації. Адже саме в єдності дій та соборності душ ми можемо досягти величної мети – сильної й високорозвиненої, духовно багатої, вільної й демократичної, європейської України.

Учні 5 – В класу Іспаського ЗЗСО І – ІІІ ступенів також долучились до онлайн ланцюга єдності “Разом сильніші” 💙💛В єдності – наша сила!!!

З Днем Соборності, Україно!!! 🇺🇦

КОЛЯДА 2022

Щорічно, вже стало традицією вітати Колядою ветеранів педагогічної праці.
Учні 9-А класу зі своїм класним керівником Луців Г.К. та музичним керівником Мазуряком М.М. радо зустрічали педагоги
Учні також взяли участь у Акції “Поділись колядою”, зібрані кошти на лікування учениці 11 класу Демко Діани.

ОБОВ’ЯЗКИ ДОРОСЛИХ ЩОДО БЕЗПЕКИ І ЗАХИСТУ ДІТЕЙ ТА ВИХОВАННЯ У НИХ НАВИЧОК ПОВЕДІНКИ В ЕКСТРЕМАЛЬНИХ УМОВАХ

План

  1. Підготовка населення до захисту дітей.
  2. Дії дорослих і батьків при загрозі виникнення надзвичайної ситуації.
  3. Обов’язки дорослого населення щодо захисту дітей у надзвичайних ситуаціях.

Захист дітей від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного, природного і воєнного характеру є найгуманнішим і шляхетним обов’язком усього дорослого населення й у першу чергу кожної матері та кожного батька, будь-якого працівника дитячого дошкільного і шкільного закладу. Для виконання цього обов’язку необхідно, щоб усе доросле населення було підготовлено до захисту дітей:

  • знало способи і засоби захисту дітей у НС;
    • уміло будувало найпростіші укриття, щоб укрити в них дітей у випадку відсутності інших, більш надійних захисних споруд;
    • знало правила розміщення і поводження дітей у захисних спорудах і укриттях;
    • могло підготувати дітей до евакуації в заміську зону;
    • навчало дітей користуватися засобами індивідуального захисту і виготовляти для них найпростіші такі засоби;
    • знало особливості захисту дітей при надзвичайних ситуаціях та діях за сигналами оповіщення цивільної оборони й в осередках ураження (зонах зараження).

Питання захисту від наслідків надзвичайних ситуацій вивчають у школі, а також в оздоровчих таборах. Обов’язок батьків – поцікавитися, чому їхні діти навчилися з даних питань; навіть проста батьківська цікавість про те, що їх діти вивчають з цивільного захисту та порада в цій справі принесуть велику користь.

Особливо велика роль батьків, а також керівників і працівників дитячих закладів у забезпеченні захисту дітей при загрозі виникнення й в умовах безпосереднього виникнення надзвичайної ситуації та її факторів ураження.

Почувши попередження про загрозу виникнення надзвичайної ситуації, в інтересах захисту дітей необхідно:

  • з’ясувати всі питання, які пов’язані з укриттям дітей у захисних спорудах;
  • придбати для дітей засоби індивідуального захисту органів дихання і медичні засоби захисту;
  • виготовити найпростіші засоби захисту органів дихання дітей і підготувати їх повсякденний одяг у якості засобів захисту від радіоактивних та отруйних речовин і бактеріальних засобів;
  • потренувати дітей у користуванні засобами індивідуального захисту та у перебуванні в них;
  • підготувати все для можливої евакуації дітей або перебування їх тривалий час у захисних спорудах;
  • ознайомити дітей старшого віку із сигналами оповіщення цивільної оборони та діями за цими сигналами.

Обов’язки дорослого населення щодо захисту дітей у надзвичайних ситуаціях:

  • роз’яснювати порядок укриття дітей у захисних спорудах, забезпечувати засобами індивідуального захисту;
  • підготувати все необхідне для евакуації дітей або перебування їх тривалий час в захисних спорудах;
  • постійно контролювати правильність застосування дітьми засобів захисту;
  • пам’ятати, що із АІ-2 ( або більш сучасний його аналог), крім знеболюючих засобів і радіозахисного засобу № 2, дітям віком до 3 років на один прийом дають 1/4 таблетки, а дітям віком від 8 до 15 років – половину дози дорослих ( ½ таблетки);
  • посадку дітей на транспортні засоби проводити у першу чергу;
  • при відсутності захисних споруд будувати найпростіші укриття і розміщувати там дітей та жінок з дітьми у першу чергу;
  • при отриманні сигналу про ту чи іншу надзвичайну ситуацію діяти тільки згідно з рекомендаціями управління (відділу) з питань надзвичайних ситуацій області (району, міста) і штабу ЦЗ та з НС об’єкту;
  • перебуваючи разом з дітьми, зберігати спокій та бути терплячими до них;
  • при перебуванні в осередку радіоактивного або хімічного ураження дотримуватися встановлених правил поведінки і слідкувати, щоб їх виконували діти;
  • якщо отруйні речовини потрапили на відкриті ділянки тіла або одяг дітей – якнайшвидше обробити заражені місця дегазуючим розчином з індивідуального протихімічного пакету ІПП8;
  • після виходу із зараженої місцевості провести часткову, а пізніше і повну санітарну обробку;
  • при несподіваній хворобі дитини надати їй першу допомогу, негайно сповістити лікувальний заклад та при необхідності вжити заходи для її ізоляції;
  • в умовах надзвичайних ситуацій заборонити дітям відлучатись з дому, їсти сирі та немиті овочі, необроблені продукти харчування;
  • кожному із батьків уміти надавати само- і взаємодопомогу при ураженнях внаслідок надзвичайних ситуацій;
  • знати сигнали оповіщення ЦЗ і порядок дій за цими сигналами при аваріях, катастрофах та стихійному лиху;
  • стежити за виконанням дітьми правил особистої та радіаційної гігієни.

Батьки повинні домовитись з сусідами, у разі необхідності, про взаємодопомогу та догляд за дітьми у НС.

В період ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій дорослі в присутності дітей повинні проявляти спокій і стриманість, не вести розмови, які можуть викликати у них страх, а проявляти умілі і спокійні, без страху і паніки дії, що позитивно будуть впливати на дітей. Відомо, що поряд із сміливою людиною дитина почуває себе впевнено і спокійно.

Батьки, керівники дошкільних і шкільних закладів повинні пам’ятати, що від їх правильних дій і поведінки залежить життя та здоров’я наших дітей як у повсякденному житті, так і в умовах надзвичайних ситуацій

ЗАХИСТ ПРОДУКЦІЇ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА І ВОДИ

План.

  1. Захист продуктів харчування у домашніх умовах.
  2. Захист продуктів харчування в умовах сільської місцевості.
  3. Захист води від радіоактивних речовин.

Захист продуктів від радіоактивних і отруйних речовин, бактеріальних засобів обумовлюється тим, що із зараженими продуктами та водою радіоактивні отруйні речовини і бактеріальні засоби можуть потрапити в організм людини і викликати небезпечні захворювання та ураження.

Найбільшу небезпеку викликає попадання радіоактивних речовин у середину організму із зараженою їжею і водою.

Отруйні речовини викликають небезпеку при зараженні незахищеного продовольства, води, фуражу у всіх варіантах їх застосування – крапельному, рідкому, твердому (у вигляді аерозолю, туману, диму) і в газоподібному (пароподібному) стані.

Слід підкреслити, що глибина проникнення отруйних речовин у продуктах харчування, особливо сипучі, в декілька разів більша, ніж у таропакувальні матеріали, при цьому в твердих жирах, вершковому маслі, комбіжирі, маргарині вона поступово збільшується. У рослинних оліях краплі отруйних речовин і аерозолі розчиняються і можуть розповсюджуватись на всю масу.

Пари отруйних речовин легко проникають з повітрям через нещільності приміщень, негерметичну тару та упаковку і концентруються: в борошні, крупі, картоплі, овочах – у зовнішньому шарі; в хлібі – головним чином у шкуринці; в солі, цукровому піску – в більш глибинних шарах; у м’ясі вони заражають у першу чергу ділянки, покриті жиром.

Продовольство, яке знаходиться в осередку бактеріологічного ураження, при збереженні на відкритих майданчиках і в негерметичних приміщеннях, перш за все незатарене чи не герметично упаковане, підлягає небезпеці зараження збудниками інфекційних захворювань. Треба мати на увазі, що бактеріальні рецептури тривалий час зберігають свої вражаючі властивості, особливо при низьких температурах і в похмуру погоду. Вони можуть виживати на внутрішніх поверхнях приміщень і тари, а також у різних харчових продуктах, де мікроорганізми активно розмножуються.

У домашніх умовах основним способом захисту продуктів харчування запасів води від зараження є герметизація квартир, будинків, комор, збереження продуктів у герметичній тарі чи упаковці із захисних матеріалів.

Сипучі продукти (борошно, цукор, крупа, макарони) доцільно тримати в пакетах із щільного паперу, поліетиленових мішках, які укладають у коробки, ящики обкладені з середини картоном, плівкою чи іншими аналогічними матеріалами.

М’ясо, масло, ковбасу, рибу можна зберігати від зараження в домашніх холодильниках. Для більшої надійності їх укладають у поліетиленові пакети, а масло вершкове, маргарин, жири – в скляні чи металеві банки, які щільно закриваються кришками.

Овочі слід зберігати в дерев’яних чи фанерних ящиках, вистелених у середині папером, целофаном, поліетиленовою плівкою, пергаментом чи клейонкою, а зовні укритих брезентом чи іншою щільною тканиною.

Необхідно підкреслити, що всі види продуктів, які знаходяться в металевих чи скляних консервних банках, а

також у герметично закритому посуді, зараженню, в тому числі отруйними і бактеріальними засобами, не піддаються. У випадку необхідності така тара швидко обеззаражується.

Більш складним є захист продуктів харчування в умовах сільської місцевості, де в індивідуальному користуванні знаходяться значно більші запаси, ніж у містах.

Уданих умовах картоплю, капусту, моркву та інші овочі, м’ясні та молочні продукти треба ховати в підготовлені погреби, комори і хліви. Зерно, борошно та інші сипучі продукти доцільно зберігати не в мішках, а в скринях чи ящиках з щільними кришками.

Приміщення, де зберігають продукти харчування, надійно герметизують.

У містах і населених пунктах, де є системи водопостачання, вода призначена для пиття, очищується й обеззаражується в спеціальних очисних спорудах, які знаходяться на водонапірних станціях. Подача води відбувається по системах труб з водопровідною арматурою, яка дозволяє забезпечити надійну герметизацію. Зараження води можливе лише при безпосередньому руйнуванні труб чи очисних споруд.

Для захисту води у колодязі (криниці): збудуйте навіс або будку із щільно підігнаних дощок, шахту колодязя закрийте герметичною кришкою; навколо колодязя влаштуйте «глиняний замок» шириною 1,5-2см і глибиною 0,5 м. Глину втрамбуйте з ухилом 1-2°. На глину насипається шар піску, гравію або землі. Глиняний «замок» захищає від попадання заражених стічних та ґрунтових вод.

Для захисту води в домашніх умовах рекомендується використовувати термоси, графини, відра і навіть ванни.

Весь посуд повинен закриватись щільними кришками, а відра і ванни накриваються зверху клейонкою,  поліетиленовими чи іншими матеріалами із плівок.

Запаси води слід створювати із розрахунку, що на кожну людину на добу тільки на приготування їжі потрібно від 3 до 5 л води, а в цілому – 10 л води.

ДІЇ ПРИ ОБЕЗЗАРАЖЕННІ ТЕРИТОРІЇ, РОБОЧОГО МІСЦЯ, КВАРТИРИ, ОДЯГУ

План.

  1. Дезактивація.
    1. Дегазація.
    1. Дезинфекція.

Всі роботи із знезаражування техніки, одягу, взуття, індивідуальних засобів захисту та санітарної обробки людей називаються спеціальною обробкою.

В залежності від виду зараження (РР, ОР та БЗ) знезаражування різних об’єктів відповідно називають дезактивацією, дегазацією, дезинфекцією. Знезаражування поверхні тіла людини незалежно від виду заражень називають санітарною обробкою.

Дезактивація – це вилучення радіоактивних речовин з поверхонь різних заражених об’єктів, а також очистка від РР води, харчових продуктів та фуражу. У будь-яких випадках метою дезактивації є доведення радіоактивного забруднення до допустимих величин. Дезактивація здійснюється механічним способом. При механічному способі радіоактивні речовини вилучаються із заражених поверхонь шляхом змивання водою, чищення щітками (віниками), а також витрушуванням, висмоктуванням пилососом або ж зрізанням зараженого шару.

Дегазація – це нейтралізація ОР або вилучення їх із зараженої поверхні; дегазація здійснюється хімічним, фізичним, механічним та змішаним способами.

Хімічний спосіб дегазації полягає в переведенні ОР в неотруйні продукти за допомогою хімічної реакції.

Фізичний спосіб – в руйнуванні ОР високою температурою, у вивітрюванні ОР із зараженої поверхні або ж змиванні їх за допомогою палива або органічних розчинників.

Механічний спосіб полягає у вилученні зрізанням зараженого шару землі, снігу, фуражу, продуктів харчування.

Змішаний спосіб дегазації полягає в поєднанні вищенаведених способів.

Дезинфекція – знищення збудників інфекційних захворювань при руйнуванні токсинів у зовнішньому середовищі.

Дезинфекція в широкому розумінні поділяється на: дезинфекцію

– знищення мікробів та токсинів і дезинсекцію – знищення комах (вошей, бліх та інших переносників інфекційних захворювань), дератизацію – знищення заражених гризунів.

Дезинфекція здійснюється хімічним, фізичним, фізико-хімічним та механічним способами.

Хімічний метод полягає у знищенні мікробів та токсинів хімічними (дезинфікуючими) препаратами.

Фізичний спосіб – знищення високими температурами.

Фізико-хімічний    –    поєднання   високої   температури   з    парами    формаліну    в спеціальній камері.

Механічний – відловлювання гризунів пастками та мишоловками з подальшим знищенням.

У відповідності до викладеного спеціальна обробка вміщує:

  • санітарну обробку особового складу;
  • дезактивацію, дегазацію та дезинфекцію техніки, обладнання, одягу, засобів індивідуального захисту.

В залежності від обставин, наявності часу та засобів спецобробка може виконуватися частково або ж у повному обсязі.

Часткова спецобробка поєднує часткову санітарну обробку особового складу з частковою дезактивацією, дегазацією та дезинфекцією техніки і обладнання. Таку обробку організовує керівник виробництва чи командир формувань ЦЗ без зупинки виконання ними поставленого завдання. Вона проводиться відразу після зараження ОР та БЗ, а підчас зараження РР упродовж 1-ї години безпосередньо в зоні зараження й проводиться (повторюється) після виходу з цієї зони.

Часткова санітарна обробка полягає:

  • у вилученні радіоактивних речовин з відкритих ділянок тіла, одягу, засобів захисту, окрім того – витрушування або збирання пилососом;
  • у знезаражуванні (вилученні ОР та БЗ) на відкритих ділянках тіла, окремих ділянках одягу та засобів індивідуального захисту з використанням протихімічного пакета ІПП-8.

Під час проведення часткової санобробки в зоні радіоактивного зараження засоби індивідуального захисту не знімають. Спочатку треба протерти, змести та струсити заражені засоби захисту, а також вилучити РР з відкритих ділянок тіла.