ЗНАТИ, ЩОБ ВИЖИТИ.
Під час війни надання першої домедичної допомоги має надважливе значення. Треба розуміти, що надання допомоги в умовах бойових дій забезпечує зниження рівня смертності, а в цивільному житті надає можливість врятувати та зберегти життя близьких та друзів, які отримали травми в побуті, при заняттях спортом чи внаслідок дорожньо-транспортних пригод.
Кров тече однаково у всіх людей. Періодично напрацьовуючи навички надання домедичної допомоги, можна врятувати життя цивільних людей, що зазнають травм внаслідок ракетних обстрілів території України. А в зоні бойових дій вивчений алгоритм допомоги дає чітке розуміння того, як врятувати пораненого побратима.
20 жовтня в актовій залі Іспаського опорного ліцею була організована зустріч та проведений тренінг закріплення практичних навичок надання першої домедичної допомоги з учасником бойових дій , ветераном російсько-української війни, Павлюком Володимиром Івановичем . Цілеспрямований, толерантний, скромний, навіть трохи сором’язливий, але дуже відповідальний, надійний та мужній, вимогливий до себе та школярів Володимир Іванович до повномасштабного вторгнення російських загарбників у лютому 2022 року викладав у ліцеї предмет «Захист України». Вчитель готував молодь до захисту життя та збереження здоров’я, юнаків – до служби у Збройних Силах України і виконання військового обов’язку. Вчив школярів основ цивільного захисту, виховував інтерес до військової справи та до готовності стати на захист України. А коли страшна звістка про війну прийшла в Україну, Володимир Іванович з власної волі пішов її захищати. У нього слова ніколи не розходилися з ділом. Девізом його життя є навчання школярів особистим прикладом.
Свій літопис бойового досвіду Володимир Іванович розпочав 27 лютого минулого року. У Берегометі формувався батальйон ТРО і Володимир Павлюк став його бійцем. Потім бойовий вишкіл у Сторожинці. А 15 квітня 2022 року разом з побратимами вже був на сході України. Одинадцять місяців безперервно воював “на нулі” під цілодобовими обстрілами, а згодом брав участь у стрілецьких боях за 400-500 м від російських військових. До цього часу батальйон, у якому служив Володимир Іванович, бере участь у виконанні бойових задач.
Маючи педагогічний досвід, Володимир Іванович вважає, що доцільно освіжати навички надання першої домедичної допомоги, оскільки медичні протоколи в Європі оновлюють кожних два роки. Тому він став ініціатором проведення тренінгу із надання першої допомоги для учнів нашого ліцею. Старшокласники закріплювали основні принципи порятунку: бокове стабільно безпечне положення потерпілого та зупинку кровотеч із практичним відпрацюванням.
«Важливо говорити з дітьми про війну: не приховувати, а пояснювати, чому це відбулося, і завдяки чому ми й досі тримаємося і йдемо до перемоги. Якщо молоді люди будуть це розуміти, вони, я сподіваюсь, не дозволять відбутися такому в майбутньому», — вважає Володимир Іванович.
А ще наш захисник вважає, що перша медична допомога – це окремий та великий всесвіт, тому учнів необхідно стимулювати до навчання впродовж життя. Базові знання правил домедичної допомоги в умовах війни можуть давати людині певне відчуття захисту.
Статистика свідчить, що 80% успіху при наданні домедичної допомоги – це превенція травмування, а 20% – це безпосередньо якість надання допомоги. Найкраща травма – це та, якої не станеться, або якій можна запобігти. Якщо для надання допомоги треба ризикувати рятівникові, то це не та допомога, яку можна надавати. Завжди треба дбати про власну безпеку. Рятівник не зможе допомогти, якщо травмується сам.
З іншого боку, надання допомоги – це важлива, потужна та почесна місія, яку може виконувати не тільки медичний працівник чи супергерой, а будь-яка людина, яка є озброєною. У даному випадку зброєю будуть напрацьовані навички надання першої домедичної допомоги. Кожен з нас може стати добрим самаритянином, що надасть допомогу у майбутньому.
Щире спасибі Володимиру Івановичу за проведений тренінг та живе спілкування. Діємо разом, навчаємося разом .
З повагою від колег вчителька хімії Іспаського ліцею
ім. М. Марфієвича Наталія Труфин
