Виховна година-спомин «Реактори (не) вибухають »
Аварія на ЧАЕС – одна з найстрашніших техногенних катастроф в історії людства. Цьогоріч минає 38 років із дня аварії, але що ми пам’ятаємо про неї за ці роки? Як сучасним школярам пояснити цю катастрофу, якщо вони народилися далеко від тих подій? Як дітям зрозуміти, що «Чорнобиль» не просто слово, за яким упізнають Україну, а усвідомлений історичний досвід?
Такий досвід в кількох вимірах: технічному, емоційному, природничому та героїчному намагалася передати своїм учням класний керівник 7-А класу Труфин Н. П. на тематичній виховній годині.
На початку виховної години вчителька запропонувала учням дати відповідь на здавалося б просте запитання: «Чи потрібно визнавати свої помилки?» Адже, буває так, що через страх критики, учні не розповідають про якусь проблему й намагаються вирішити її самостійно. Часом маленька проблема може свідчити про наростання ще більшої. І лише спільними зусиллями можна запобігти цьому. Важливо не мовчати та не приховувати свої помилки. Історія переконливо показує, що втаємничення правди може нашкодити не тільки одній людині, а й цілому народові. Прикладом цього є катастрофа на ЧАЕС, яку з самого початку будували зі значними порушеннями.
У рубриці «Відкритий мікрофон» учні мали нагоду висловити свої думки на такі питання:
що таке радіація? Чи можна її побачити?
чи присутня радіація в природі?
звідки людина отримує радіаційне випромінювання в повсякденному житті?
чи є небезпечною радіація для живих істот та рослин?
як використовується радіоактивне випромінювання в медицині, харчовій промисловості, теле- та радіотехніці?
чи можна врахувати всі ризики на початку нової справи?
чи можна підвищити свій рівень обізнаності з даної теми?
як перебувати в безпеці в умовах радіаційного забруднення?
Рубрика «Безпечна» спонукала до складання пам’ятки «Як вберегтися в разі загрози та раптового виникнення радіаційної небезпеки». Територія ЧАЕС 24 лютого 2022 році була окупована російською армією. Вона була під окупацією 36 днів, офіційною датою її звільнення є 3 квітня 2022 року. Весь цей час існувала реальна небезпека нової катастрофи, оскільки на АЕС перебували військові, які розмістили там зовсім не мирну техніку та замінували територію.
«Екологічна» рубрика дозволила учням побути експертами у галузі відновлення тваринного та рослинного світу, попрацювати над розробленням плану відновлення забрудненої території. Чорнобильська катастрофа заподіяла непоправну шкоду екології та назавжди змінила екосистему зони відчуження. І хоча ззовні все може виглядати не так уже і погано (рослини буяють, тварин чимало, є навіть рідкісні), насправді ситуація дуже і дуже серйозна. Тварини у зоні відчуження живуть менше та сильно хворіють, і разом із рослинами зазнають хронічного впливу іонізованого випромінювання.
Цей дощ – як душ … Цей дощ – як душ…
Цей день такий ласкавий.
Сади цвітуть. В березах бродить сік.
Це солов’їна опера, Ла Скала!
Чорнобиль. Зона. Двадцять перший вік.
Тут по дворах стоїть бузкова повінь.
Тут ті бузки проламують тини.
Тут щука йде, немов підводний човен, і прилітають гуси щовесни.
Але кленочки проросли крізь ґанки.
Жив–був народ над Прип’яттю – і зник.
В Рудому лісі виросли поганки, і ходить Смерть, єдиний тут грибник…
Ліна Костенко. 2019
Завершилася виховна година рубрикою « Вдячна».
Чорнобиль – символ безмежної мужності багатьох тисяч людей — пожежників, експлуатаційного персоналу ЧАЕС, військовослужбовців, будівельників, учених, медиків, звичайних пересічних свідомих українців які зупинили ядерну катастрофу.
Про те, що сталось, не можна забувати. Лише пам’ять і вдячність тих, хто живе на обпаленій радіацією землі, може бути хоч якось винагородою тим, хто поклав на цей “атомний вівтар” своє здоров’я і життя.
