Не забезпечуйте дітей готовими формулами, формули – порожні;
збагатіть їх образами та картинками, на яких видно єднальні зв’язки.
Не обтяжуйте дітей мертвим тягарем фактів, навчіть їх прийомів і способів,
які допоможуть їм осягти це.
В. Давидов
Такого принципу у своїй роботі дотримується Галина Василівна Петрюк – вчитель хімії Іспаського опорного ліцею, яка нещодавно проводила відкритий урок у 8 класі , що мав назву « Створення та використання ментальних карт , узагальнюючи «Основні класи неорганічних сполук».
Слово «хімія» в сучасному світі часто викликає негативну реакцію. В уяві постають отруєні водойми, кислотні дощі, шкідливі хімічні домішки до їжі. Хімія як наука, досить важко пізнається і засвоюється. « Хімія — предмет складний»,- переконані учні. «Хімія — предмет чи не найпотрібніший»,- кажуть вчителі. Як зробити так, щоб учень зміг подолати сором’язливість , страх зробити помилку, невпевненість у власних знаннях та ідеях? А ще вчителя турбують наступні питання:
- чи можливо знизити рівень тривожності учнів на уроці хімії;
- чи можливо убезпечити учня від ситуації невдач та провалу;
- чи можливо налаштувати дитину на самостійне навчання, бажання шукати відповіді на поставлені вчителем запитання?
На своєму уроці Галина Василівна вміло продемонструвала приклад того, що застосування ментальних карт робить вивчення хімії захопливим і пізнавальним. Ментальні карти – це нестандартна, унікальна можливість працювати з інформацією, подавати та розкривати її у доступному, спрощеному форматі. Застосування цього методу допомагає урізноманітнити роботу на уроці. Такий спосіб навчання розвиває у дітей абстракцію, гнучкість мислення, дозволяє проявити свою індивідуальність, підвищує інтерес до навчання.
Зорова пам’ять є пріоритетною, тому використання на уроках ментальних карт – це хороша форма роботи для кращого сприйняття та запам’ятовування матеріалу. Мозок людини має здатність у процесі сприйняття будь-якої інформації вибудовувати структурно-логічні схеми, зрозумілі лише йому. Карти знань дозволяють поетапно створювати узгоджену систему взаємопов’язаних понять, термінів, характеристик тощо. Таким чином, вибудовуються зв’язки – асоціації, в яких споглядаючи один об’єкт, учень мимовільно пов’язує його (асоціює), характеризує, тлумачить через наявні взаємозв’язки.
За короткий проміжок уроку учні встигли узагальнити знання про основні класи хімічних сполук, мали нагоду попрактикуватися у розв’язуванні задач практичного спрямування, зрозуміли, як працюють багаторазові пакети для розігріву готової їжі в герметичних реторт-пакетах, з точки зору хімії розглянули негативний вплив на довкілля детонації боєприпасів, яка призводить до забруднення ґрунтів, води та повітря різноманітними викидами.
Галина Василівна власним прикладом переконала присутніх, що учні разом з учителем можуть отримати позитивний результат навчання без виставлення оцінок вчителем – учень може самостійно виставити собі оцінку та зрозуміти прогалини у власних знаннях.
Робота вчителя – це безперервна праця протягом всієї педагогічної діяльності. Учитель, який перестає працювати над собою , уже перестає бути цікавим. Галина Василівна – вчитель яскравий і виразний, артистичний, емоційний. На уроках Галини Василівни 45 хвилин триває вистава, і ти бачиш захоплення і обожнювання в очах її учнів. Вона уміє лаконічно, образно і виразно подати матеріал, вміє аргументувати свою позицію та володіє ораторським мистецтвом.
