Сьогодні у стінах нашого ліцею відбулася зустріч з головою товариства політв’язнів та репресованих Вижниччини Анич Ольгою Григорівною. Діти мали унікальну можливість почути розповідь людини-очевидця, яка пережила депортацію, здійснену радянською владою.
Шестимісячну Ольгу з Вижниці забрали разом із мамою 1944 року. Привезли у Пермський край, поселили в бараках посеред дрімучих лісів.
«Жінки йшли рубати дерева. Всі грілися навколо однієї буржуйки у бараці. А ми дуже їсти хотіли. Мама йшла в ліс – отримувала 300 грамів хліба. Не йшла – не отримувала. І коли я мамі казала, що хочу їсти, вона відповідала: «Олечко, лягай спати». Вона сама голодними очима на мене дивилася», — розповідає пані Ольга.
Не зважаючи на важкі роки дитинства та юності, Ольга не зламалася. На чужині вона знайшла свою другу половинку. Згодом сім’я Аничів повернулася на Батьківщину до Вижниці. Вони ніколи не переставали любити і цінувати рідну землю.
Вже 24 роки Ольга Анич — голова Вижницького районного товариства політв’язнів та репресованих. Якщо спочатку у товаристві було понад 800 осіб, то зараз залишилося трохи більше 80. Пані Ольга каже, що переживає за цих людей, як за рідних, адже сама ж пережила всі ті страхіття.
